Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Яому, який хотів померти

День був бридким, а залізниця – брудною Час відправлення оголошено пізно Люди метушаться й намагаються втрапити додому Це навіть смішно, адже відправлення вже відбулося Мені, однак, чомусь не смішно. Ось біжить людина через другу колію Поїзд наближається, прибуває на третю. Її не рятують. Через перехід прямує хлопець, з букетом троянд і вбитим поглядом У нього […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епізод 15

Перед тим, як відправитись назад на Небеса, Рафаїл заново бинтує мені спину (вірніше, здавлює все що можна і не можна ніби корсетом). Сам ж процес зцілення крила йде до безумства повільно. З хороших новин. Дівчинку передали цілою та неушкодженою батькам, які за відсутністю грошових коштів навантажили Кетча всілякою домашньою їжею та випічкою. Тепер настав час […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

Серед гір чиї підніжжя сховані в густих лісах, серед сивих лугів покритих ковилою розкинулось тихе село, небо над яким навіть в найтемніші часи історії залишалось мирним і спокійним – ані кровопролитні війни, ані природні катаклізми не тривожили це Богом забуте місце і може тому люди тут жили надзвичайно добросердечні. А от нових жителів, сім’ю з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

***

Чи задумувались ви хоч колись про те, яка вона, та крейда? І взагалі, як часто пересічна людина стикається з цією річчю? Так, та сама крейда, що нею ми пишемо по дошці в школі, яка іноді неймовірно гидко рипить по темно-зеленій поверхні, залишаючи помітні риски-царапини. І це та ж сама крейда, що може без проблем вціліти, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Крейда

крейдою вона відмічала дні на внутрішній стороні ліжка. вона почала ще дуже давно, десь за пів року до свого п’ятиріччя. вона пам’ятала той день. тоді її любий Тіо Бруно дав їй в руки білу крейду і сказав, що до її дня народження, коли їй дістанеться найкращий у світі дар, залишилося 125 днів. вона не вміла […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епізод 14

Я прокидаюсь практично в одинадцятій дня. Чорт, ми ж повинні порт перевірити. Швиденько одягаюсь та біжу на кухню. Треба перед обходом хоча б кави випити. – О, ти прокинулась, – Кетч сидить на дивані з ноутбуком на колінах. – Як ти себе почуваєш? – Я знову три дні спала? – це вже мені починає набридати, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Крейда

Вночі Йокогама не затихає. Навпаки, відкривається з іншого боку мешканцям та гостям: обвітрює обличчя бризом, сліпить неоновими вивісками та тягне шумом до відкритих барів. Ранпо щільніше загорнувся в піджак: спільним для всіх залишався прохолодний вітерець з моря. Неонами Йокогами для нього були миготливі сирени поліцейських автомобілей, а шумом – клекотання роззяв навкруги. Це вже навіть […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1

— Шановні студенти! Державний університет Пальметто раді вітати вас і відкриває двері у світле майбутнє. Нехай творчі та наукові перемоги супроводжують Вас на шляху до знань, нехай кожен новий навчальний рік наближає Вас до головної мети – знайти своє місце в… — Та замовкни вже! Примітки: Привіт всім ще раз! Це переклад фанфіку. Обов’язково прочитайте […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вступ

Пітьма. Я лежу на сирій землі, мої руки ще досі тримають меч, а біля мене — нікого. Порожнеча здавлює та цькує, здогадуюся, що загубив дещо важливе. Але як же болить. А що саме? Ноги, руки чи може голова? Таке відчуття, ніби болить щось всередині, щось значне та недосяжне. — Паймон, — я і не думав, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Безсоння

Передмова від автора. Цей драбл – четверта частина циклу “Раз і ніколи”. В принципі, цілком самодостатній, але якщо ви раптом схочете почитати попередні частини – посилання в коментарях. 🙂 Події відбуваються у таймлайні третьої книги, коли професор Люпин викладав у Гоґвортсі.   Не можу заснути. Наче хтось приладив у спухлі повіки тонку пружину. Очі відкриваються […]FavoriteLoadingДодати до улюблених