Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Частина п’ята

Дівчина застигла на місці після почутого. Вона й уявлення не мала, що означало, коли вампір хотів когось зробити «своїм» чи «своєю». Від чогось у неї звело шлунок і затремтіли пальці на руках. – Що це означає? – Відьма розгублено дивилась на обох вампірів по черзі. – Що ж наштовхнуло тебе на таке прохання? – Давид, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина четверта

Його поцілунки були прохолодними, але вони обпікали її шкіру. Сильні руки могли знищити її, але натомість вивчали вигини тіла, пальці стискали м’яке тіло. Вона чула як вібрація в його грудях посилюється з кожним разом як вона цілує його в губи, коли тихенько стогне від його несильних укусів в шию. Він спускався нижче, грався з її […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина третя

Ранок у домі Віранів розпочався о п’ятій годині. Покоївки закривали штори на кожному джерелі сонячного світла у будинку, зав’язуючи їх цупкими срібними мотузками посередині. Так само зробили й у кімнаті Аморіс. Після вікон наставав час для закриття балкону. Високі тяжкі двері зачинялись на два замки задля більшої впевненості. За недотримання правил світломаскування карали, тому до […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина друга

Як і було обіцяно у неписьмовому договорі між Домом Віран та Аморіс, їй надали власну кімнату. Це було просторе та комфортне приміщення з великим ліжком, каміном, столиком та шафою. Також, як додаток до кімнати, дівчина отримала особисту ванну кімнату. Враховуючи те, що вона й не розраховувала вижити цієї ночі, умови, які їй надали, були більш […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина перша

Гілки боляче лупцюють по обличчю, залишаючи після себе неприємний свербіж під шкірою. Дівчина бігла крізь лісові хащі, намагаючись захищати своє обличчя від чергових ударів гілок. Позаду себе вона відчуває хвилі, які намагаються затягнути її назад, але вона не обертається, продовжуючи бігти вперед. Вона не знає, скільки миль пробігла від свого рідного містечка, але вона знає, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Біль в шоколадних очах

Глава 2: “Біль в шоколадних очах” Товстий шар тиші огортав Ніла, він відчув полегшення. Його тіло кудись падало, чи то тонуло, він довго не міг зрозуміти. Тільки промінь сонця, який так проглядався під воду, його витягував зі стану спокою. Він знав, що потрібно вибиратися, але тіло зовсім не слухалося. Він наважився підняти свої важкі тонкі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розплата

Отже, в неї туберкульоз. Кучерява секретарка тицьнула їй друкований аркуш і показала місце для підпису. Завтра вона має покинути це місце, котре вже стало домом. Куди піти? -Міро, куди ти підеш тепер? Вернешся до чоловіка чи може…. – очі Лоли – ще однієї покоївки, котра забігла з чашкою чаю в комірчинку-кімнатку Меропи, де Меропа, тихо […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розчарування

-Це ти винен, що він втік з дому, – Мері Реддл вишивала якусь серветку, час від час порушуючи тишу. -Я винен? – скипів Томас, котрий напівлежав в кріслі навпроти. – Хто йому дозволяв купувати все, що можна, хто гладив його по голівці, коли він не вступив до університету??? Подружжя сиділо в затишній бордовій вітальні з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Щастя

-Тоні, як справи? Уяви собі, я одружуюся! Ні, ти її не знаєш, вона з простої сім’ї, але я в житті не бачив такої щирої, працьовитої та незвичайної дівчини. То що, будеш дружбою на весіллі? – фойє рядового готелю лондонського передмістя наповнилося бадьорим тенором Тома, котрий обдзвонював приятелів з метою сповістити радісну новину. Тоні Стівенс – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Втеча

Том був роздратованим до кінчиків пальців. Сесілія забрала кольє і мовчки випровадила його геть. Це було не вперше, але вибрики дівчини йому вже добряче набридли. Юнак похмуро вів автомобіль вибоїстою доріжкою, з-під коліс виривалася пилюка, трави мнулися під вагою металу. «Вдалий» ранок, нічого не скажеш. Він ледве встиг помітити як прямо з-за крутого повороту вискочила […]FavoriteLoadingДодати до улюблених