Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Закинута хатинка на вулиці безім’янній

На дорозі з лісу не видно було жодної людини. Емма ступала попереду по скутій памороззю дорозі, Кілліан Джонс йшов за нею. Вони вже йшли довгенько, і попереду ще була значна частина шляху. Дорогу обступали густо переплетені плоти, які відгороджували поля і сади від дороги. Сонце вже стояло досить високо і немилосердно пекло. – Я залишила […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Зелені зарості

Це був приємний прохолодний ранок. Сонце тільки ось-ось мало показатися. — Зараз нам потрібно йти прямо вглиб лісу, – хлопчик, років тринадцяти, йшов попереду, весело підстрибуючи. Він був щиро здивований, чому б люди платили за те, щоб він влаштував їм прогулянку до «місцевої відьми», але, оскільки  йому мали заплатити доволі-таки кругленьку суму, він розумів, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Найсправжнісінька відьма

– Капітан, я маю чудові новини! Сам капітан сидів на свому кріслі та знервовано розглядав якусь карту, було видно, що він не міг зосередитися на своїх думках. – Я знайшов дівчину, про яку ви казали! Джонс підняв очі, пильно вдивляючись в обличчя Смі, поки той продовжував: – Точніше, я знайшов не її, а дорогу, як […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Блеф

Невеликий срібний годинник, який вміщався в її маленькій руці. На задній кришці були вигравіювані ініціали B.J. Несподівано з палуби почувся шум. Хтось ішов сюди. Дівчина зі швидкістю блискавки почала запихати всі речі, які вона витягнула, назад у скриньку, ніби вона начиняла м’ясом великий пиріг. А годинник поклала у внутрішню кишеню свого плаща. – Чи то […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Наша гра

Єва – Давно не бачились, Липо!  Я знала, що одразу як я вкладу свою долоню в його він згребе мене в обійми, ніби ми якісь давні друзі, що нарешті мають змогу зустрітись і погомоніти трохи. Я сподівалась, що він зрадить своїм традиціям, але мої сподівання завжди лишались проігнорованими. І все-таки я потисла його руку, дозволила […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Нова команда. Книга 1

*БУДЬ ЯКІ ЗБІГИ З РЕАЛЬНИМ ЖИТТЯМ ЛИШЕ ВИПАДКОВІ І НЕ НИСУТЬ ЦІЛІ КОГОСЬ ОБРАЗИТИ* З моменту отримання завдання від системи пройшов місяць, і я вже трохи обжився в новому тілі та навіть підняв рівень. Знаю, якось повільно за стільки часу підняти тільки один рівень, але це хоч щось. Навички теж трохи покращалися, і що головне, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вечір з колегою

25.12.2023 Головний офіс   Тьмяне світло розливається по кімнаті.Світлі стіни невеличкої кімнати були обставленні полицями для книжок та різноманітними медлями  . Дивлячись із дверей, ліва стіна кімнати повністю обкладена полицями з темного дерева. Полиці були повністю забиті папками з документами , книгами та кучкою макулатури , але де не де розміщувалися фото у рамках з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перше завдання. Книга 1

*БУДЬ ЯКІ ЗБІГИ З РЕАЛЬНИМ ЖИТТЯМ ЛИШЕ ВИПАДКОВІ І НЕ НИСУТЬ ЦІЛІ КОГОСЬ ОБРАЗИТИ* Доки дід відчиняв двері, я трохи прийшов в себе та внутрішньо заспокоївся. На диво, це далось мені крайні легко. Ми пройшли в імпровізовану гостьову кімнату, сам бідиночок був невеликий але двох поверховий, згідно з спогадами хлопця його кімната зверху, і тут […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 34

Глава 34 34.1 Наступний ранок Нарциса та Северус знову зустріли разом. Вони не бажали більше втрачати жодного з них, яким би цей ранок не був. Господарка будинку Блеків прокинулась від аромату свіжої кави, який наповнював її кімнату. Северус сидів поряд та розглядав як проміння ранкового сонця осяюють її шкіру, а біляве волосся спадає з плечей. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пробудження. Книга 1

*БУДЬ ЯКІ ЗБІГИ З РЕАЛЬНИМ ЖИТТЯМ ЛИШЕ ВИПАДКОВІ І НЕ НИСУТЬ ЦІЛІ КОГОСЬ ОБРАЗИТИ* Відкривати очі було тяжко, занадто тяжко. Я відчував, ніби на мені хтось лежить, але ні, не ніби на мені, і справді лежало тіло… людське тіло, причому незовсім живе. Паніка захлеснула мене аж до того моменту, коли в голову врізались спогади про […]FavoriteLoadingДодати до улюблених