Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Кольори.

“Якого біса я на це погодилась” “Чому бабця так на цьому наполягала?” Вир думок плив у голові наймолодшої Блек, яка минала ворота маєтку Нотів. Дівчина трималась рукою за праве передпліччя хрещеного. Реґулус прийняв би будь-яке рішення племінниці, але Вальбурга обіцяла покинути дім онуки, якщо та погодиться на цей захід, а це означало життя без сварок. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

4.2. Екскурс в минуле

Вони повернулися в вежу далеко за північ, не відпускаючи рук один одного. Біля її кімнати Драко в чергове притиснув дівчину спиною до стіни, кидаючись на її вже припухлі губи.   — Це для солодких снів, — шепотів він у волосся, намагаючись надихатись її ароматом.   — Твоїх чи моїх? — спитала Герміона.   — Наших, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Усім потрібен відпочинок

Ліза сидить у бібліотеці, ніхто не мав принести книгу та й близнюк покинув місто і найближчим часом його у вільному місті Монштад правитель якого, зараз десь у таверні, бути не має. Електро чарівниця, не вперше залишається самотньо у бібліотеці. Вона би й з радістю навідала Рейзора. Та він з Бенеттом пішли до підніжжя Хребта. Їй […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Початок

— Ну чого ти дивишся на мене, як баран на нові ворота? — Остап втомлено зітхнув. Ось уже годину вони з Тарасом бігли по лісу, втікаючи від панських собак, а тепер спинились, прислухаючись — чи не чути гавкоту або пострілів. Тарас кліпнув. Хвилину тому він, зігнувшись, аби відновити дихання, спитав у парубка його ім’я. Почувши […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Безсоння – річ жахлива

Після довгих, наповнених метушньою ранків, на землю спускається благодатний вечір, що поступається місцем тихій ночі. В Лондоні починаються небезпечні для життя звичайного населення ігри. В них є тільки одне правило – виживи або помри. На вулиці виходять озброєнні діти й підлітки, поки налякані дорослі ховаються по кутах власного дому. В світ людей проникають небезпечні Гості, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вовки та ендріаги

— Кажу тобі: було б смачніше посмажити гриби окремо. І швидше. Я так зголоднів, що помру раніше, ніж дочекаюсь вечері, і все через тебе! — А я тобі кажу: з твоєї лютні вийшло б гарне дровисько! Давай спробуємо, га? Як вогонь побільшає, то можеш навіть дістати звідси грибів та посмажити їх собі в задоволення, дозволяю. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

10. Третє травня

Отямившись, Герміона відчула, що її голова ледве не розколюється на частини від болю. Вона тихо застогнала і, приклавши чимало зусиль, розтулила повіки, що були ніби налиті свинцем. Лежала Герміона у своєму ліжку, в ґрифіндорській дівочій спальні. Десь поблизу почувся тихий шурхіт, потім — чиїсь кроки. — Все гаразд, Герміоно? Голос був знайомий. Герміона напружила пам’ять […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Наш останній раз

25 червня 1997 рік   Він збрехав їй. Драко не міг підвести свою сім’ю. Йому доведеться вбити Дамлдора і впустити Смертежерів. Вже скоро. Шафка майже полагоджена. Залишилося трохи.   29 червня 1997   Вже завтра. У нього залишилась одна спокійна ніч. Мелфой проведе її з Герміоною.   Вони знову ховалися у Кімнаті на вимогу. Поцентру […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Вони зустрічаються з березня, але ніхто про це не знає. Це не важливо. Вони є в одне одного. Чи надовго?  ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Шостий рік навчання у Гоґвортсі Вона не знає як чи чому це розпочалось. Просто одного дня Герміона прослідкувала за Мелфоєм і побачила, як він заходить у Кімнату на вимогу, і довго не роздумуючи пішла […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

«Складно кохати супер-зірку…»- подумав Френк і ще раз поглянув на Джерарда. Той сидів у своїй звичній позі, закинувши одну ногу на іншу. Він був прекрасним у всіх сенсах цього слова. Можливо, Френку здалося, але їх з Джи погляди в одну мить перетинулися. Це була одна з найкращих секунд його життя, бо у ній був присутній […]FavoriteLoadingДодати до улюблених