Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Кохані

Голуба кофтина так гармонійно поєднувалась із блідою шкірою та волошковими очима. Вона гляділа на своє відображення у вікні, з якого на неї поглядала низенька мила дівчинка. Тонкими пальцями заправила неслухняне пасмо світлого волосся за вухо. Серце калатало, пальці нервово рухались у незрозумілому ритмі. Хісторія чує тихий стук у вікно і відчиняє його, бо одразу здогадується, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Знову сон

Вона торкалась його могили довгими блідими пальцями. Це був час, коли весь жах був позаду, але легше їй від цього не ставало. Камінь був холодним, але обпікав шкіру він не гірше вогню, і хай не було видно на тілі Мікаси опіків, але лиш вона знала, як пече їй серце. Акерман не переставала любити його. Від […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Її портрет

Минув тиждень після їхнього повернення із Шиганшини. Усі люди зустрічали розвідників, як героїв. Безсумнівно, вони були ними і не раз доводили, що гідні таких зустрічей та навіть чого більшого. Ця експедиція була тяжкою для кожного, нехай і по-різному. Комусь довелось зробити важкий вибір, який коштував одного життя із двох, хтось пожертвував своїм заради чужого, чимало […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вечір, що змінив життя

«Тихі, що ваблять до себе хвилі розбиваються об берег, легкий вітерець огортає тебе своєю свіжістю, небо повне зірок, ніби розсипаний чарівний пилок фей, і місяць, сяє так само яскраво, як твої надії і мрії. Як твоє бажання прокинутися завтра і зійти на корабель, і плисти, плисти, і плисти, тихим, грізним, холодним океаном. Бути вбитим або […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

I need You

11.02.2021, 15:28 Джеймс не підпускав до себе нікого, але той дивний хлопчина, в червоному комбінезоні, який часто вигулькував у башні Старка. Він просто попросив заварити чай і йому, допомогти з домашкою, не розповідати Тоні, що потрапив у халепу. Той, з каштановим волоссям, такий юний, але такий хоробрий та, не по рокам, розумний, Пітер. Спочатку була […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вступ

Вступ Березень 1935 року Нью-Йорк як завжди не спав, тисячі людей бігали туди-сюди натовп був великий, дві панянки стояли на вокзалі Мідлтауна, на шляху у невідомість. — Дивись доню, тут починається наше нове життя — сказала жінка з клунками в руках. — Подайте монетку — прокрихтіла стара, брудна жінка, що сиділа на сходах вокзалу і просила милостиені. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1

От скоро і настане цей день…22 квітня-моє 16 день народження, і настане цей день завтра! Я Вікторія Гопс, і живу я у дивному світі. Тут людина не має права обирати серцем, партнерів за нас обирає…за нас обирає якась потойбічна сила, типу “Долі”. Коли людині виповниться 16 років тоді на якійсь частині її тіла з’являється фраза-фраза, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Коляда

– Я до сих пір вважаю, що ми застарі для цього. Ліна пишалася сестрою. «Гордість» навіть не те слово, яке краще було б вжити, але Ангелінин словниковий запас розвивався в бік наукової термінології і латинського алфавіту, а не синонімів, тому – «гордість». Ліна рівнялася на сестру. Навіть боялася за неї, хоча не боялася за себе, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1.

Її звати Єлена — це Пік читає на візитівці. Сьогодні в метро їх роздавав високий хлопець у круглих окулярах і, здається, намагаючись втримати картку в одній руці із пакетом, навушниками, і проїзним квитком, Фінгер загубила останній. Картини на замовлення. Живопис, графіка, портрети, пейзажі. Свій підвищений інтерес до живопису Пік втратила одразу після випуску із художньої […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Павуча лілія

“Усе, що було нерозказано, Можна розповісти після смерті. І почути теж…після смерті” А ви знали, що взимку, в найхолодніші і збуджуючи кров дні, розпускається прекрасна квітка, під назвою “Павуча лілія”? І не страшний тій квітці ні холод, ні морози, ні навіть колючі терни, що з силою стискають її тонке стебло, уїдливо ламаючи. Але не дивлячись […]FavoriteLoadingДодати до улюблених