Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Монолог душі

Написано для Осіннього фікрайтерського з’їзду 2021 за ключем “Залишся”.     Нічне небо, що воно сил надавало раніше, тепер тягне біль із глибини душі. Ілюзія колись солодкого шепоту починає давити на мізки, плавити думки, припікати рани. Страшно.  На порозі війна, я несу на плечах свій народ, але я й на хвилю не подумала про інших […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

~

Наруто пустим поглядом дивився у стінку, тримаючи у руці какао. Очі опухлі від сліз. Губи покусані через численні та невдалі спроби зупинити плач. Не найкращу картину бачить Саске, заходячи до кухні. Він не затримується на порозі, зразу заходить до кімнати і сідає навпроти хлопця. Чекає. Але,здається, його навіть не помітили. – Нару? – А?- здивовано […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loving you is a losing game

Фік для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021, ключ: Все, що не вбиває   – Ти помреш, Пітере, – хлопець боляче б’ється об підлогу. У вухах дзвенить, але Бек не затикається ні на секунду, зловтішається, підходить ближче, оточений бойовими дронами. Боже, Пітер так не хоче підніматися. Битва забрала його моральні сили. Павутини не залишилося, костюм перетворився на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вірші дев’ятикласниці

“№1” Вітер качає трави зелені, я пропадаю средь біла дня, сховай мене сонце, в листві весенній, храню тебе довго, надія моя, неважливо те, що ходжу по дорозі, яку мені видали в осінній тривозі, якщо хочу почути—буду віщати, прости мені батько, прости мене мати, нам все одно доведеться колись вибирати      FavoriteLoadingДодати до улюблених

Таємнича незнайомка

Так, ну що ж, дворфе, чекай на мене, і свій кінець, бо він, як і я – близько. Нарешті, я взяла це завдання і якщо принесу голову цією людини, то отримаю достатньо золота на нову зброю та корм для мого дракондора ( примітка. дракондори – фенікси). Я повністю підготовлена до зустрічі з ним, але все […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

гілки

фуґо тисне на перенісся – господи, за що їй це – та намагається й далі вчити наранчу читати не по складах, не манґу, не брошури, не рекламні слогани, ба навіть не написи на пачках цигарок вінстон, а найсправжнісінькі великі-складні-так-наранче книги. наранча читає вголос, притримуючи тремтячими, перемотаними пластирами з машинками (вона два дні як подряпалася з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Кружляє з вітром сніг

{Проходять роки, але Фіндарато не знає ні миру, ні нудьги Валінора, прозябаючи тінню серед людей} День за днем як жовкле листя опада, як папір, що згора під катуючим вогнем. Проймає виск співу, неупинної гри, напружені струни електрогітари зриваються. Втомлені руки з перснем корони й змій. Що ти знав про біль, коли закохано роздивлявся зорі? Тремтлива […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

до побачення

— ох… — тяжко зітхнула кокомі, вкотре перевіряючи час. дівчинка поряд теж пробурмотіла щось вкрай стомлене. кокомі з самого випуску знала, чим вона хоче займатися. її безмежна любов до дітей одразу диктувала йти кудись ближче до маленьких членів суспільства, так що після одинадцятого класу сангономія присвятила себе навчанню. і ось, дві вищі освіти, червоний диплом і місце […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

буря

бейдов жахлива. нінґван розуміє це одразу: бачить сильні руки, властиві воїну з такою зброєю, як у бейдов, роздивляється лице, відкрите, зухвале. нінґван думає: з нею буде важко порозумітися. – доброго дня, королево. як ваші справи? – каже їй бейдов. нінґван червоніє, але погляду не відводить – тоне, тоне, тоне. ке цін зводить брови та тягнеться […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Трахнути, одружитися, вбити (або як Усопп, сам того не усвідомлюючи, стає найкращою свахою усіх чотирьох морів) [TRANSLATION]

1.   — Це ж класика, — каже Усопп, — кожен справжній пірат хоч раз у це грав. Санджі впевнений приблизно на вісімдесят відсотків, що Усопп вигадав цю гру. Просто бо це в його природі брехуна. Поряд сидить Намі, з її широкою посмішкою та записником у руках, і Санджі точно знає, що тут щось не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених