Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Пролог

-Кіро! Великий букет бузку, майже повністю заховав обличчя хлопця своїм цвітом, ховаючи його сяючу посмішку від сором’язливих хмаринок на небі. -Ти наче цей бузок, твоя краса така ж тендітна як ці квіти, шкода що, в’януть вони так швидко… -Ну ти чого, дурнику, усі квіти колись зав’януть, але це аж ніяк не позбавляє їх краси. – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ой ну я забув

Хен… Прошу.ммм… — Хан пхикає, йому зараз потрібно якомога більше дотиків, поцілунків та ніжності. Своїм гарячим язиком Мінхо вилизує соски, що затверділи. Він спускається вниз, обдаровуючи животик Хана поцілунками та дотиками. — Білченя , сонце моє, піднімися будь ласка, мені треба стягнути з тебе штани. — каже Мінхо своїм ніжним голосом. Хан вже не розуміє. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Давай я заберу тебе з цього дивану

Хан відключається від болі Мінхо чудово пам’ятає як зустрів його вперше в університеті, і як батьки його забрали щоб він правив компанією. Ще тоді він вперше почув цей запах. -Білочка моя просинайся Мінхо знав що таке може бути при зустрічі з соулмейтом. -Блять. Мінхо забув що в нього скоро мав бути гін. – Я знаю […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Знайомство

Джисон не пам’ятав як він опинився у ліжку в незнайомому домі , він лише пам’ятав що випив дуже багато. Флешбек Джисон омега, йому 23 роки . Він приперся до клубу лишень тому що його кинули. Він вважав що він його соулмейт. Навіть запахи у них схожі були солена карамель Джисона і солодка карамель Чон чен […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Щоб тебе кляті двері

-Знаєш поїхали до мене -альфі аж і хотілося прижати цього малюка і заспокоїти. Мабуть через то що Джисон багато випив він погодився. Кінець флешбеку Джисон сонно потер очі⁵ Мінхо зайшов у кімнату -Білочка моя ти прокинувся ? Хан згідно похитав головою. -Я тобі там ванну набрав. -Дякую , а де мої речі ? -Я їх […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Правда (майже вся) про підозрілого типа

Guess who’s back, як то кажуть) Наперед вибачаюсь, бо розділ вийшов набагато довшим. Наступний ранок Банчан сміливо заніс до списку найгірших у його житті на рівні із прослуховуванням і прем’єрою. Йому ледве вистачило моральних сил, щоб вийти із дому (та і не тільки моральних, якщо чесно, бо після вчорашнього тренування ноги ледве попали в капці, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Давно забуте

… Червона сорочка під чорні брюки, помаранчеве висвітлене волосся і лінзи сіруватого кольору. Під всім цим одягом жива зброя і купа холодної, яка так відчувалася тілом Чоніна. Ян Чонін мусив зустрітися з угрупуванням “Демонів” на рахунок дозволу продажу дорогоцінного каміння, яке вчора прибуло у порт. Але те, як паскудно його буквально вкрали з-під носу розлютило […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Не думаю, що це, ну, легально

* Джин є абсолютно вигаданим персонажем і ні на кому не базується. Прошу любити і оберігати🥰 – А камери ЙОГО квартири взламати зможеш? – Кого? – щиро здивувався хлопець. – Йонбока. Джин попирхнувся кавою. – Йонбока? Чан озирнувся. Друзі зацікавлено підійшли ближче. – Ну, – хлопець пересмикнув непевно плечима, – я сумніваюсь, що це прям… […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Якого ми тоді тут зібрались?!

До прямого ефіру лишалось близько п’яти хвилин. Чан сидів на підлозі, обклавшись подушками. Між ними стояли тарілки із печивом. Їх, звісно, ніхто не їстиме, проте вони додавали затишку. По середині стояла коробка із безсенсними і простими питаннями, що займуть час. Чанбін і Хьонжин, аби дати раду нервам, стояли один навпроти одного в планці. Чанбін вже […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Безвихідь

– Чому ви не можете усі прийти? – здивувався запитав Jyp. Кріс нервово зім’яв упаковку з-під бутерброду. – Тому що ми не всі… присутні, – сказав він із вдаваним спокоєм. – І як то розуміти? – уточнив чоловік після секундної мовчанки. Хлопець на мить затнувся. – Ми не знаємо, – сказав він повільно, сковтуючи слину […]FavoriteLoadingДодати до улюблених