Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Я знаю його ім’я

Минув тиждень, як Джісон прийняв рішення залишитися у місті Х й чекати поки прокинеться людина, якої він імені навіть не знав. Лікарі погодилися не звертатися до поліції із цією справою, але все ж таки чутки по маленькому місту ходили швидко, і ось сьогодні поліція сама завітала до лікарні, вони запитали про стан невідомого, та вирішили […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

І що йому робити?!

Йшла вже 10 година дороги, Джісону не вперше було їхати так довго, йому це навіть подобалося, йому ніхто не дошкуляє, над головою зірки, він відчуває себе самим у всьому світі.. Фари освітлюють дорогу в темноті, повз його проїжджають на шаленій швидкості автомобілі, в салоні пахне ваніллю й ще чимось, що нагадує аромат у пекарні, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

kiss by kiss

– 14 – Чоніну чотирнадцять, коли його перший поцілунок нахабно краде Хан Джисон. А разом з цим і спокій. Весь звичний світ Ян Чоніна перевертається після того, як він дізнається, що губи Джисона м’які та теплі, а на смак він як цукрова вата, яку він з’їв перед цим. Коли він вночі лежить у своєму скуйовдженому […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Океан

З Мінхо завжди було тепло. Навіть попри те, що годину тому вони отримали досвід першої сварки. Джісонові мурашва пробіглась по спині, коли безсмертний зарився носом десь у вигин його шиї та тихенько зітхнув. Хан перебирав у пальцях його руді пасма з вже трохи відрослим чорнявим корінням. Історія Мінхо вимальовувалась повільно та неясно, а Джісон розумів, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Зіткнення

Хан Джісон був закоханий. Зранку враження, вже трохи змазані у свідомості, все ще миготіли яскравим шквалом. Він раз у раз зависав за ранковими ритуалами, коли в голові раптово спалахували сцени минулого вечора. А потім ледь стримав писк, затиснувши рота рукою, коли помітив нове повідомлення від Мінхо із побажанням доброго ранку. Звісно, він пам’ятав їхню розмову, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Несхвалені

– Уже не пам’ятаю, як усе почалося… З вигорання? Так це називають? – сумно усміхнувся. – Певно, що так, – продовжив, не дочекавшись відповіді. – Я збайдужів до усього. Не хотів більше писати музику. Тексти не виходили. Усе повз. Те, чим я так довго жив, більше не приносило мені ні насолоди, ні радості. Я перегорів, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Побачення

Варто визнати, що це побачення було найгіршим з усіх, на які ходив Джисон. Не сказати, що тих побачень загалом було дуже багато, але останнім часом Хан дійсно намагався зробити хоч щось, аби його особисте життя принаймні почало існувати. Коли Фелікс запропонував побачення наосліп, Джисону, який погано вмів знайомитися з новими людьми, це здалося хорошим варіантом, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

paws!!★彡

лапки!! Ввечері, повертаючись додому, я слухав шелест листя, був ним зачарований. —Сьогодні був важкий день, але..здавалось, я нічого не робив,-говорю це я до вітру, проте, це виправдання, я частенько розмовляю сам із собою. Мій день…а що взагалі було? Мабуть, мені потрібно зайняти себе чимось, окрім як байдикувати і відчувати себе виснаженим. —Ой, а що це […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

ми закохалися у жовтні

Глава 1.   На шкільному майданчику, як завжди, шумно. Компанія хлопців, які походять на гопоту намагається грати у футбол. Звичайно, грою це не назвати, скоріше – скудна пародія. Всі в пилюці, на кедах сині плями від шовковиці, якої повно-повно росте у дворах, але яка різниця, мяч ганяти можна і не при параді. — Та куди […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Стрибок

Хоч пункт їхнього призначення був аж за містом, їхали вони на диво недовго. Була десь третя ранку і чим далі вони від’їжджали від центру, тим рідше траплялося побачити когось мандруючого нічними вулицями. Джісон провалився у дрімоту, а Мінхо вже встиг подумати про те, щоб не будити хлопця. Однак лиш варто було автівці загальмувати, як Джісон […]FavoriteLoadingДодати до улюблених