Забути все, що було… до ранку

  Лютий 2017 року Це був кінець холодного лютого. Мороз зашкалював не тільки на кришталевих градусниках, але і по шкірі проходився суворий стинь. Висока фігура дівчини, що блискавично віддалялася від житлових будинків, обгорталось ментоловим димом, що здавалося пронизав все живе нутро. Блондинисте каре розліталося по божевільному вітрі, а нахабну посмішку цієї особи ненавиділо усе місто. […]

Кружляє з вітром сніг

{Проходять роки, але Фіндарато не знає ні миру, ні нудьги Валінора, прозябаючи тінню серед людей} День за днем як жовкле листя опада, як папір, що згора під катуючим вогнем. Проймає виск співу, неупинної гри, напружені струни електрогітари зриваються. Втомлені руки з перснем корони й змій. Що ти знав про біль, коли закохано роздивлявся зорі? Тремтлива […]

КВОЧКА З ПИСАНОЮ ТОРБОЮ

Хлопок дверей і вони мчаться далі, ніж бачать очі, наче це останні хвилини Помпеї.  Смерч з трьох молодиків пронесся коридором не шкодуючи нічого на своєму шляху.  Із шипінням та гуркотом вони перестрибували по дві, а то навіть і три сходинки, лише б опинитись подалі від лігва жовчної Нідгьогг. Нескладний Томас плутався у власних довгих ногах […]

Глава I: Нехай хлине кров!

Столиця зустрічала гостей тяжкими хмарами та сильним вітром. Судно погойдувалось й звило, коли хвилі з силою вдарили по борту. Навколо моряків дзвенів незвичний білий шум. Дануолл гудів тихо, але достатньо сильно, аби щоразу висмикувати з думок. За кілька місяців довгих мандрівок, навіть така людина, як Дауд, що живе в великих містах скільки себе пам’ятає, змогла […]

Навіть коли квіти забарвились золотом

Одну зустріч Ши Мей запам’ятав на все життя, але до сих пір не може сказати, принесла вона (не)щастя чи ні. Попередження: поранення, тимчасова втрата чутливості та купа неприємних речей, відчуття безнадії Ши Мей один. Він завжди один. Звичайно, він має вчителя, братів. Але він також не має нікого окрім. Ні матері.. ні народу.. краще не […]

Пролог

Коли від втоми є тільки одне бажання зідрати с себе шкіру, з’являється рятунок. У ненависті та ярості. У хронічній злобі. У болі що повертається. І усвідомлення: всякий рятунок тимчасовий.

СТРАШНИЙ СУД. ЧИ ТАКИМ ЙОГО ТІЛЬКИ МАЛЮЮТЬ?

Клубок сплетених між собою тіл феєрично влетів до кабінету заставляючи його господарку повернутись на шум.  — Ви тільки погляньте на цю картину маслом, — відкладаючи у сторону папери протягнула Вікторія. Вставши зі свого крісла вона пройшла світлою кімнатою прямо до цієї людської многоніжки. Елегантно переступивши розбитий скляний столик, на обломках якого лежали хлопці,  дівчина стала […]

ПЕРЕДЧУТТЯ ЗУСТРІЧІ ІЗ СЕНЬЙОРИТОЮ НА ІМ’Я ФОРТУНА

По приїзді Даміно з виглядом переможця цього життя, у лахмітті, брудний, як сам чорт та з кульгаючою ногою вивалився із автомобіля. Слідом, наче його вірний доберман, стримано вийшов Ітан обдумуючи, наскільки кепське їхнє становище. — Ну нарешті дочекалися другого пришестя! — зустрів їх з оплесками та максимально награною посмішкою худорлявий юнак. Театрально поклонившись Даміано зайшов […]

РОЗДУМИ ПРО ВСЕ І НІ ПРО ЩО

До того часу, як приїхала машина, вже починало світати. Холодне червоне сонце простинало свої промені до лиць подорожніх, наче мала дитина спросоння тягнеться неньки. Молочний туман потроху спускався до землі огортаючи собою побиті ноги. Свіже повітря забивало ніс до болю. Саме таке відчуття зазвичай мають мандрівники, коли залишають задушливе місто позатиллю, а спереду… Ліс. Великий […]

AS IT WAS

— І як? Дуже зручно сидіти на землі? — зненацька роздався шорсткий, як холодна галька, голос із темряви. Його володарем був чоловік років двадцяти на вигляд. Пройшовшись впевненою ходою він став навпроти свого товариша, загороджуючи безлад на фоні. –Щось для людини, яка ледь не підірвалась у власній тачці ти занадто спокійний, — крізь зуби прошипів […]