-Чим будем займатись? – ніби не його викрали ще вчора ввечері запитував омега у свого співрозмовника.
-Поїдемо в одне тихе місце і перечекаємо.
-Угу, ясно, ясно, – закивав головою Се. – А в якому місті це буде?
-Чеджудо, – по тону альфи було чутно – той ледве стримується.
І щось підказує омезі, що така цікавість в кафе потім обернеться чимось дуже недобрим в машині. Але зваживши всі за та проти, продовжив.
-А як ти мене туди довезеш? Літаком же не полетим.
-Попливеш на надувному матраці, якщо не стулиш пельку, – розлючено гаркнув Чан.
-Уууу, ти такий милий, коли сердишся, – запосміхався Сехун, нахиляючись ближче до викрадача, – Милий ведмедик Чан-і.
-Дивись, бо можу покусати, – трохи зм’якшившись, але з явною погрозою, промовив альфа.
І добре, що злочинець не помітив, як омега ледь не вистрибнув з-за столу від переляку. Грати роль безтурботного, довірливого та трішки тупоголового омеги ставало дедалі складніше, але цікаво. Цікаво.
-А…?
-Ти доїв? – Чан не дав жертві поставити чергове питання.
-Так, пупсику, – чарівно посміхнувшись, відповів Сехун.
-Не старайся, ти не мого типу. Занадто великий та страшний, – безжально прокоментував альфа.
Будемо чесними, це заділо О. І навіть сильно. Він вважав себе гарненьким, хоч і все життя отримував насмішки через свій зріст. Тут ще й його власний викрадач ні в що його ставить. Ну, нічого, омега помножить його на нуль. Даремно він так.
-То ти шанувальник міні-омег? То так незручно, особливо, коли обіймаєтесь. Та й в сексі таке собі задоволення, – нахилившись ближче до альфи, щоб наступні слова чув лише Чан, Се продовжив: – поза 69 стає недоступною з такою різницею у зрості.
Не очікувавши такого повороту, альфа поперхнувся енергетиком, який саме почав пити з дуже задоволеним обличчям.
-Мені шкода тебе, адже в твоєму житті не було ахуєнних високих омег. Ти просто відмовив собі в цьому задоволені. Це жалюгідне жит…
-Ми йдемо! – розлютився альфа знову та підвівся зі свого місця.
Це трохи налякало омегу, та не треба було так висміювати його зріст. Сехун задумався, що його чекає, коли вони від’їдуть від заправки. Нічого хорошого його не чекало. Тому потрібно або далі клеїти дурника, або молити про пощаду.
Через розлюченого викрадача, О ледь не забув своє замовлення. Уже на виході його окликнув офіціант. Добре, що є такі чесні люди. Інші б забили та розділили прибуток між собою.
На підході до хонди, хлопець обігнав свого викрадача та сів на пасажирське сидіння. А на німе питання Чана, відповів:
-Твоя черга за кермо, я хочу розслабитися. Ти хоч знаєш як мене задовбав той бовдур – пан Лі. Постійно наказає і наказує робити його роботу, постійно телефонує і телефон… – і тут Се розуміє, що бовкнув зайвого.
-Телефон, – беземоційно промовив Чан, таки займаючи місце водія.
-От чого ти починаєш? Ну, нормально ж спілкувалися, – хотів таки відволікти альфу Сехун, але це зробило тільки гірше.
Чан завів машину і різко вдарив по газу. Так омега точно ніколи не їздив. Він навіть випустив з рук пакет зі смаколиками та алкоголем, щоб міцно триматися за ручку.
Гнав альфа страшно як. В якусь мить Се подумав, що вони ось так на повній швидкості влетять в якесь озеро чи ставок, загинуть разом.
Та через декілька найтяжчих в житті омеги хвилин, Чан таки зупинився на узбіччі та різким рухом потягнув омегу до себе, опускаючи на ноги грудями. Він міцно натиснув на спину О, щоб той не рухався. А через мить омега відчув пекучий удар на своїх сідницях. Альфа однією рукою болюче шмагав жертву по сідницях, поки іншою тримав, притиснутим до себе.
Будучи людиною, яку ніколи і ні за що не шмагав ніхто! Се був шокований. Йому було боляче та чогось соромно, неприємно, страшно і..хотілося негайно змити з себе всі дотики альфи.
Доти О все більше поглинали почуття та емоції, Чан залишив сім ударів на багатостраждальній попі омеги та зупинився. Він не дав хлопцю відсунутися, щоб сказане ним було сприйнято правильно.
-Ми не подружки з тобою і не їдемо в захопливу подорож. Якщо я не можу завдати загрози твоєму життю, це не значить, що я не знайду важіль впливу на твою поведінку. Будеш слухняним хлопчиком – твоє перебування зі мною буде максимально комфортним та розслабляючим, будеш творити сяку дич, як в кафе – будеш битий по задниці. Бельме? – у відповідь тиша. – Отже, бельме.
Альфа потягнув Сехуна за одяг, допомагаючи піднятись на посадив на його місце.
Протягом наступних декількох годин омега мовчки пив та дивився вперед. Так, йому дуже боліло, дуже було образливо, але все, що він міг показати – то мовчання та ігнор. Це дуже влаштовувало альфу.
Додати до улюблених