Прийшовши якось з ранньої пробіжки Ніл хотів бува піти в душ, але його відволік тихий голос Ендрю з кухні. Підійшовши до дверного проходу він почув тиху музику з-під улюблених навушників Міньярда й спокійне, але читке підспівування хлопця. З приміщення віяв приємний аромат млинців та ванілі. Напевно, Ендрю знову їсть морозиво.
-Baby, you can,- Чулися Нілу строчки пісні,- ride it, ooh yeah.
Джостен заслухався.
– Bring it over to my plase. And you be like, ”Baby, who cares?”
Він обожнював спів Ендрю. Він завжди був такий живий, такий спокійний.
-But i know you care. Bring it over to my place. You don’t know what you did, did to me. You body ligthtweight, speaks to me. I don’t know what you did, did to me. Your body lightweight, speaks to me…- на цьому моменті прекрасний спів Ендрю обірвався.
Його поглядання на підтянуту фігуру Ендрю, як він слухав його голос замітили. А шкода, почути спів Міньярда можна доволі рідко.
– Довго тут стоїш?- хлопець повернувся лицем до нього й вимкнув музику.
– Ні, тільки прийшов. Можна?- спитав Ніл дивлячи у вічі свого чоловіка.
-Валяй,- відповів Ендрю.
Ніл підійшов ближче й, обняавши хлопця, поцілував того в лоб.
– Рідко можна почути, як ти співаєш, на жаль.- прошепотів хлопець.
– Ненавиджу тебе, Джостен.- сказав Ендрю вже буднечним тоном.
– Я тебе також, любий.- відповів він з посмішкою на обличчі.
Додати до улюблених
дуУУУЖЕ мило
Дякую автору за роботу❤️
Вони такі сонечки😍 мені самій закортіло почути як співає Ендрю ☺️
ОЙ ЦЕ ТАК МИЛООО