Минуло 5 років після смерті Яна. Марго стало легше і вона почала жити а не існувати,хоча в середині її було так само безмежно боляче.Для всіх вона була стальна леді а тільки одиниці знали наскільки її боляче.Маргарета повернулася до улюбленої справи і знову почала малювати.Кожного дня вона приходила на пірс який так любив Ян,щоб змалювати неймовірні краєвиди.Одного разу йдучи по узбережжі моря на пірсі з далека виднівся силует чоловіка середнього зросту з світлим здавалося що навіть прозорим волоссям.Підійшовши ще блище вона прбачила перед собою чоловіка років 30 який був одягнений у витончений класичний костюм,а коли
він обернувся то перед нею опинилися його очі в них просто можна було втонути тому що було вони як океан.Але Марго не цікавив чоловік тому що вона знала що кохає лише Яна.Чоловік повернувшись привітно привітався з Марго і продовжив малювати.Маргарета також приступила до малювання.Вона прекрасна така серйозна і в одночас така мила потрібно з нею познайомитися-прозвучало у голові Демʼяна .А саме так звали загадкового чоловіка на пірсі.Але поки Демʼян літав у хмарах Марго пішла.Він не втрачав надії і приходив кожен день але її все не було.І ось він вирішив в останнє прийти бо вже втратив надії, і він побачив її дівчину на яку так довго чекав…
Додати до улюблених