Робота написана в рамках Осіннього Фікрайтерського З’ізду 2023
Пісня – Bruce Springsteen “Hungry hearts”
#офз2023
Мунісе-ханим чаклує над лукумом. Хоч їй вже за сімдесят, але вона не полишає улюбленої справи – вітрина її крихітного магазинчику виблискує глянцевими шоколадними тістечками, вигадливою павутинкою пішманіє та її фірмовим лукумом. Мунісе повільно засипає в застигаючу масу горішки, фісташки, пюре з шовковиці, апельсиновий сік та зацукровані трояндові пелюстки. Розрівнює масу по скляній формочці і несе в холодну комірчинку. За кілька годин апетитний десерт буде готовий і приємно грітиме гостей крамнички в цю досить холодну зиму. Так, грітиме не лукум, а напої, але Мунісе-ханим бачила в своїх яскравих витворах шматочки сонця, яких так бракувало в січні.
Жінка посміхнулася та заварила собі міцної кави. По вулиці бігали люди в пошуках кращого життя та іншого шляху. Їм всім так потрібен відпочинок та хоча б ілюзія дому. Мунісе з цим пощастило, коли добра Феріде-абла витягнула її з похмурого життя під гнітом мачухи в Зейнілері і дала шанс на розвиток її особистості. Феріде вже нема на цьому світі, але Мунісе повік їй вдячна – адже з її допомогою вона позбулася важкого гніту самотності серед людей.
Вона повільно заправляє підфарбовані руді кучері під хусточку і відкриває двері чарівного крихітного закладу з низькими цінами. Пора втамовувати голод не тільки в шлунках, але і в серцях. Вона знала як це зробити вже кілька десятків років. І знала як не дати замерзнути іншим в холодному січні. Неможливо замерзнути, коли тебе гріє увага, любов та яскраві солодощі. Неможливо замерзнути, коли в душі горить тисяча сонць.
https://t.me/fanficsdeclaudette
Додати до улюблених