Вони вирушили в дорогу.
Великі тіні від високих та широколистяних дерев були повсюди. Яскраве сонце світило даруючи ще більш яскравих відтінків всьому цьому. Але все це було б приємніше яки це все було не з Ромео. Ні ну серйозно. Чого саме він? З його навиками є й інші герої гільдії. На ньому навіть живого місця нема. Гірше ніж собака з двору, яку кинули.
***
Вечоріло. Навколо почало темніти, а не бо набирало вечірні кольори фарб. Хотілось відпочити, посидіти. Ми не зробили жодної зупинки, окрім того, щоб попити води. І то було так давно. Жах
-Слухай. Може зупинимось. Треба відпочити
Ромео на це різко відреагував, що майже не впав. Дихнувши та видихнувши трохи повітря, все-таки згодився на прохання Кайла:
– Добре
Його майже впав напрягло Кайла. Бо якщо з ним щось станеться, то маг буде винний.
Він видихнув та подивився по сторонах.
– Угу… Не проти якщо там? – сказав він вказуючи на місце біля двох дерев, які були напроти один одного.
Там була рівна та перший погляд шовковиста, молода трава. А по заду цього всього, за кущами була річка, що не мало важливо.
– Добре місце
Подивившись туди промовив Ромео після чого пішов туди, і присівши поклав портфель
Кайл теж поставив свій рюкзак
– Зможеш знайти палиці для багаття?
Ромео відкусив бутерброд який майже хрустів в роті, подивившись на Кайла він встав і мовчки пішов шукати
Переходимо до думок які стосуються щодо Кайла. Хто він такий? Для Ромео ніхто, просто знаючий маг вогню із великою гордістю і хвастливістю що той все вміє і часто сперечається зі всіма, особливо з Френсісом
Ромео і Кайл водночас однакові одним що в обох велика гордість щодо своєї краси та умінь, як Джульєтта казала “Неначе двоє нарцисів”. Різні тим що Кайл сильніший, бо він маг, але це не зупиняло Ромео взагалі
По збираючи палки й доїв бутерброд, він пішов до місця з Кайлом і поклав палки
– Розпалиш?
Він усміхнувсь. Та розпалив багаття.
“Який він слухняний.”
Подумав Кайл та з посмішкою сидів напроти Ромео та дивився на багаття.
– Сторожити будемо по черзі чи хтось всю ніч?
Ромео присів
Він бачив цю усмішку, горда та самовпевнена
Спершу він дивився на багаття, а потім на Кайла суворим поглядом і сказав:
– Можеш поки лягати, я постережу, а потім розбуджу
Може цінності в його портфелі знайдуться
– Добре.
Він ліг обіймаючи свій посох та майже моментально заснув та сопів у дві дірочки.
Ромео в середині ночі як куняв, провірив того портфель та не знайшов нічого цікавого, крім книги з заклинаннями, яке йому 100 років здалося
Вор того розбудив і сам перемістився на своє місце заснув моментально
Після того як Ромео його розбудив Кайл куняв досі обіймаючи посох та вже сидів обпираючись спиною на дерево.
“Бляха, як же спати хочеться. На ліжко, під ковдру.”
Витаючи в думках від мрій Кайл вирішив подивитися на ту ненависну книгу та зайняти себе чимось більш корисним ніж зажимаючись в обіймах з посохом.
Маг потяг до себе свій ранець та помітив що защібка відкрита.
“Я наче замикав.”
Він подивився на Ромео.
“А… Забув.”
Тішило тільки те що він нічого такого цінного зі собою не брав, окрім книги та магічної палиці.
Він взяв книгу в руки, створив маленький вогник для того, щоб прочитати що там, бо багаття погасло.
Так пройшло не зрозуміло скільки часу але ніяких цікавих заклять, щоб не зробили шуму він не знайшов. Але це не погано так скоротила час і вже наставав світанок.
Їсти дуже хотілось але Кайл забув зі собою взяти харчі, а слова “хочеш їсти, попей водички” не дуже тому Кайл наловив за допомогою магії рибу, назбирав ягід які знайшов. Потім сам назбирав гілок, розпалив знову багаття та почав смажити рибку.
Коли він посмажив першу партію він подивився на Ромео який солодко спав. Він виглядав капець як змученим навіть чимось на безхатька схожий.
“Може його вже розбудити?”
Після цієї думки він підсунувся ближче до вора та почав його будити.
– Ей. Підіймайся. Вже ранок. Я риби насмажив. Якщо хочеш, щоб тобі я залишив то доведеться підійматися. Чуєш?
Ромео нічого навіть не снилося. Після того як він майже не спав, мрія була заснути навічно
Але почувши слова Кайла і запах смаженої риби все-таки перервали його сон
Він розплющив очі й втомлено потягнувся і підняв таз, опираючись руками
– Будеш? – протягнув він напівшляху до Ромео рибу.
– Буду – перевів погляд на Кайла
Він протягнув рибу до себе
– А чарівне слово?)
– Фокус покус – взяв рибу яка жарилась на багатті та відкусив дивлячись на Кайла і кивнув з поглядом яка для його рибка смачна
Кайл цього повороту не очікував.
“Бляха. Нехуя він не слухняний. ”
Він хмикнув та далі жував свою рибку то повернувся на своє місце і гортав книжечку.
Він після хмика Кайла тихо хихикнув жуючи рибу
Як він сидів там, Ромео з’їв вже дві рибини
– Доречі, за рибу дякую – облизнувся вор і розумів шо він хоч і не наївся але енергія на далі є
– Будь ласка.
Не відриваючи очей від книги сказав Кайл.
– Не знав що так багато читаєш
– Пх. А я не думав що ти заговориш. – усміхнувся він та їв ягоди.
Чесно кажучи він і сам це не очікував, рана всередині зоставалася, але все-таки життя все одно продовжується
Чому так? Іначе Ромео старався почистити густі думки, малими розмовами з тим з ким він не говорив
Він поклав книгу у рюкзак та піднявся з місця, натякаючи що їм йти треба.
Додати до улюблених