Тен любить котиків, котики люблять Тена — ідеально)))) Але в СМ нема котиків і тому він завжди затримується на хвилинку-другу, якщо десь бачить пухнасту моську. Так і цього ранку він втішився, коли побачив порядний комок шерсті на дереві над турнічком.
– Утіііііііііі, – і ноги самі його понесли до котюні, – мяв, мяв, мяв. Йди сюди, котухен, -Тен помахав руками і почав кликати котика.
Після 5 хвилин утютю і няняня, нагла морда все ще сиділа на дереві і злазити не збиралася.
Тейон не витримав перший:
– Давай його звідти спустимо! – і почав шукати на землі якісь підручні засоби, на що Тен обдав його поглядом «яктиможештакенавітьдуматигівнюк».
– Ок, давай залізем і акуратно знімем, – Юта вирішив виправити ситуацію, але все ж щось зробити з цим котом, бо його теж не дуже тішила перспектива подальшого перенякування, яке йому діяло на нерви.
Ще 5 хвилин в них забрали спроби вилізти нормально на турнік і так, щоб, не впавши, дотянутися до гілки… Потім вони почали продумувати стратегії, як ще можна заманити котика, знов пробували долізти… З часом до них приєдналися Джонні і Джехьон, які, хоч і не маленького зросту, але дістати малу заразу не змогли. А тим часом кіт дивився на них як на , кхем, не гарним таким поглядом, але нічого не робив, на киць-киць не реагував і нікуди не ліз.
Коли вони порядно натовклися і Тейон відмовився махатися з чортовим котом, а Юта просто посилав недобрі флюіди в бік пухнастого, котюня раптом солодко потянувся і спокійнісінько перестрибнув на дашок сусідньої будівлі. Під загальну тишину і зовсім легкий шок хлопців, він ще раз кинув в їх бік наглий погляд і вже збирався йти по своїх котячих планах, як його акурат файненько підняв Хансоль, який, як виявилося, сидів на балконі і спостерігав за цим всім дійством. Шок наступив в кота, але Хансолька мило усміхнувся і пригорнув комок до себе:
– Хто там його хотів потримати? – і поки Тен біг до нього і до котика, ще раз глянув на хлопців: – це було круто, ви чесно — як банда мінйонів)))))
Тепер хлопці готові були напхати і котові, і Хансолю))))
Додати до улюблених