Після школи Майка чекала машина. Джинні спокійно пройшла повз них. Краєм ока вона помітила, що за Майком приїхала машина. З неї вийшла гарна дівчина, яка була дуже схожа на Майка.
-Мабуть сестра- пробурмотіла вона, стискаючи плечі.
Раптом вона помітила, що на її телефон дзвонить мама.
– Алло, привіт мам, щось сталось?
-Привіт, доню, як справи в школі?
-Нормально, сьогодні в клас новенького перевели. А чому ти питаєш?
-Я так розумію, уроки вже закінчились?
-Так, а треба кудись йти?
-Нуууу як тобі сказати, так, у сина мого босса день народження, нас запросили, я хотіла сказати тобі ще вранці, але не встигла.
-І в скільки це буде?
-Через годину.
-Де треба бути?
-Тато тебе відвезе, він приїде через 15 хвилин, стій біля школи.
-Добре, але ти відпустиш мене на вечірню прогулянку з Кендалл.
-Добре, але кожні 15 хвилин дзвониш мені. І йдеш тільки з перцовим балончиком.
-Не переживай не дарма ж я ходжу на курси самооборони.
Як і обяцяла Долорес, тато приїхав через 15 хвилин.
-Привіт, як справи в школі?
-Привіт, нормально. А як в тебе на роботі?
-Не дуже, сьогодні босс був особливо злим, ледве врятувався.
-Може звільнишся з цієї роботи? В мене є однокласник, і в нього батько шукає програміста, може сходиш на співбесіду?
-Добре. я схожу завтра.
-Я перекину тобі на пошту адрес і час.
-Дякую
Вони доїхали. Джинні роззявила рота коли побачила що це -найдорожчий ресторан в їхньому місті. Коли в0на згадала що взяла з собою навіть 50 баксів, то вилаялась подумки. Вони зайшли в ресторан.
-Ну, і де іменинник?
-Ось, здається йде.
Вона придивилась,- Господи, це ж Майк Браун. Я йому таке наговорила. Ще й в його день народження. Ну все, мама з мене шкуру здере, він би міг бути підвищенням по кар’єрним сходам, якби ми поладили одразу.
– Я в туалет.
– Добре, але швидко.
Джинні помітила Кендалл.
– Ходімо, швидше, мені треба стільки тобі розповісти.
-Добре, добре, але не збий мене з ніг.
Після розповіді.
-І ти хочеш сказати, що не поладила з тим милим красунчиком?
-Так.
-Молись на те, щоб тебе не вбили, та й взагалі, як з ним можна не поладити?
-От так, здається мені скоро треба йти.
Джинні дивилась тільки собі під ноги, щоб не згоріти з сорому, але їх зустріч була очікувана…
Додати до улюблених