Ключ перевертається у замковій щелині, здається Дазаю, надто повільно, ніби коханий навмисно глузує з нього. Тому він нахиляється та різко проводить язиком по шиї Накахари, на що той повертає голову та засуджуючи погляда на шатена.
Нарешті тяжкі двері відчиняються, невеличка нога переступає поріг, а руки Дадзая вже чіпляються за тіло рудого хлопця. Чутно, як протяг зачиняє за ними. Права пестить шкіру на животі, друга рука мацала груди. Губами Осаму смоктав засмажену сонцем шкіру Накахари. Інший ж тільки привідкрив рота та тяжко дихав.
Додати до улюблених