Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Не випробовуй моє терпіння

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

У Реймонда з’явився єдиний вихідний присвячений Різдву. Але через його роботу, особистого життя він не має. Тож містер Сміт вирішує провести це свято в затишній самоті. Але не тут-то було…

***

Рей як завжди повернувся ввечері після роботи додому. День пройшов добре, без інцидентів, ніхто нізвідки не випав, постачання ідуть добре, бос задоволений. Все просто чудово. А тепер після такого продуктивного, але тяжкого дня він хоче переодягнутися в затишний домашній одяг, випити чаю і просто розслабитися. І поки всі інші люди знаходяться в передчутті Різдва, Сміт знаходиться в передчуття відпочинку. Він не любить свята. Санта Клаус, подарунки, гості та передсвятковий хаос не для, нього. Йому подобається спокій, тиша і порядок, а не всі ці голосні засідання з купою посуду. Та і запрошувати йому нікого. Власної родини в нього немає, з батьками давно не спілкується, друзів – не має. Єдиний його друг – його бос Міккі Пірсон. Та і той поїхав з дружиною на свята в Альпи. Тому наступний день обіцяє бути спокійним та затишно тихим.

Але всі плани та мрії, присвячені завтрашньому дню, руйнуються щойно Рей чує стук льоду в склянці. О ні… Все ж було так чудово! Але Сміт забув про одну проблему, а точніше про одну хтиву стару жабу.

— Дзинь-дзинь! Merry  Christmas,  Raymundooo!

ФЛЕТЧЕР! Тобі що, минулого разу не вистачило?! Чи з віком розуміти гірше почав? В останню нашу зустріч тобі дивом вдалося повернутися додому живим. І замість того, щоб загубитись і не висовуватися, ти знову шукаєш пригод на свою дупу. І знову влізаєш в мій будинок, береш мій віскі та псуєш мені настрій.

Оу, дорогенький! Ну хіба я міг тебе залишити одного вдома на Різдво? Тим паче раптом тебе як у фільмі Кріса Коламбуса хтось викраде чи спробує нашкодити? Я ж цього не переживу!

З чого ти взагалі взяв, що я буду один вдома? Можливо до мене прийдуть гості чи гостя?

Любове моя, якби я тебе не знав так добре, то можливо б і повірив. А так до тебе може прийти лише твоя робота. Ну а я, як твій вірний товариш, не можу наражати тебе на таку небезпеку. Тому в мене є чудова новина!

Здивуй мене. Яка?

Ми будемо святкувати Різдво разом!

Ні.

Ох Реймундо, ти як завжди такий злюка. Ну от що б ти робив, якби не я? Сидів би тут цілий день на самоті, пив віскі за 1,5 штуки за пляшку і ненавидів би весь цей світ.

Як на мене, ідеально. Тому йди геть з мого будинку.

Тільки разом з тобою і тільки за прикрасами та продуктами. Ти взагалі бачив свій будинок? Ні єдиного натяку на свято! А де ж вінки, свічки та все таке?

Вінки та свічки я тобі влаштую, якщо ти зараз же не підеш.

Ну не будь ти таким Грінчем! Ось побачиш, ми весело проведемо час разом! Можливо, тобі навіть сподобається. – Флетчер єхидно посміхнувся.

Можливо.

Чудово!

Стій, завжди! Я не погоджувався!

А я й не запитував. Ну, а тепер досить бурчати. Збирайся, ми їдемо до магазину!

Ох… А починалося все так чудово, поки не з’явився цей придурок Флетчер. Сил у Реймонда після роботи й так небагато, так що довго сперечатися з цим хтивим пройдисвітом теж не вийде. Мабуть, доведеться змиритися і зробити все можливе, аби його не застрелити.

Забувши про відпочинок і чай, Реймонд одягає свою теплу стьобану куртку, бере ключі й разом із Флетчером прямує до гіпермаркету.

Ну, ось ми й на місці. Так… Що нам потрібно? Випивка в тебе є, серветки є, без святкового посуду обійдемося, а ось різдвяну скатертину, качку, пудинг, фрукти, ялинку, гірлянди та прикраси треба купити.

Обійдемося без ялинки та всякої цієї святкової нісенітниці.

Ну вже ні, любий! Свято має бути святом! Так що глибоко вдихни, наберися терпіння та пиши список покупок.

А чого це ти розкомандувався?

— Ну як тільки приїдемо додому ти мною керуватимеш.

Флетчер хитро посміхається. Він давно мріє про Реймонда. Ну звичайно… Як можна встояти перед цими двома бездонними блакитними очима, пшеничним волоссям, голосом, який змушує тебе тремтіти від задоволення, і тілом, яке так і манить притулитися до нього? Але блакитний у Реймонда тільки колір очей… І все ж, Флетч не втрачає надію одного разу, без ризику для життя, доторкнутися до мускулистого тіла Рея і всіяти поцілунками його ніжні губи, шию…

А по Сміту складно визначити якої він орієнтації. Він холодно ставиться як до дівчат, так і чоловіків. Може, його взагалі ніхто не цікавить?

Мріючи про Сміта, Пітер не помічає, як уже склав у візок половину магазину. Потрібно витягнути голову з хмар і зосередитись. Рей і так на межі нервового зриву, але щойно побачить усю цю купу різдвяного барахла – одразу ж пристрелить детектива.

Довго ми ще витрачатимемо мій час, терпіння та гроші?

Потерпи дорогий, ще трохи. А ти що, кудись поспішаєш?

Рей важко зітхає і нервово поправляє окуляри. Він уже втомився хитатися по магазину і терпіти вульгарні жарти Флетчера. Якщо він зараз же не вип’є чаю або чогось міцнішого – скине цю худобу прямо з другого поверху гіпермаркету. Тому, щоб уникнути нервового зриву, трупів, свідків та наганяю від Міккі, Сміт та Флетчер йдуть у кафе.

Флетчере, я дуже втомився і хочу додому в ліжко… Коли ми вже закінчимо з покупками?

Радість моя, якби ти знав, як я хочу в ліжко! Зараз же вантажимо всі покупки у твою машину і мчимо додому!

Облиш свої брудні фантазії, Флетчере. Ти спиш у вітальні, а я у своїй кімнаті, яка, до твого відома, зачиняється зсередини на ключ.

Ех Реймондо, ти раниш мене без ножа. Але мушу тебе засмутити, що заснеш ти все одно не скоро.

—Це ще чому?

Тому що ми прикрашатимемо твій будинок, ставитимемо ялинку і робитимемо заготовляння на завтра, дурнику. Я займуся пудингом, фруктами, а ти, мій любий, приготуєш м’ясо і допоможеш мені з іншим у приготуванні. Ох, Реймонде, ти був би чудовою дружиною!

Останню фразу Сміт вирішує пропустити повз вуха. Він абсолютно знесилений, а йому ще бачите будинок прикрашай. І звідки тільки взявся цей Флетчер?.. У Рея вдома немає охорони чи сигналізації. Тому що весь район знає хто він такий і вломитися до нього спаде на думку тільки ідіоту. Або ж одному зухвалому детективу. Але від частих візитів Флетчера Рей вже конкретно задовбався і серйозно задумався поставити сигналізацію.

І ось, через овердофіга часу Пітер і Реймонд нарешті повертаються з шопінгу.

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь