Всім привіт! Доволі часто, придумуючи імена для героїв, ми припускаємося прикрих помилок. Відразу попереджую – я не філологиня і не лінгвістка, але близько семи років цікавлюся антропонімікою і перечитала багато довідників, статей та різних цікавинок про імена. В цій статті акцент саме на реалістичні імена минулих століть
Поїхали).
https://t.me/fanficsdeclaudette-тут анотації фанфіків, картинки тощо
Загальні правила
-Якщо ти придумуєш ім’я для українця чи українки, котрий/котра живе в звичайному світі в +- наш час – немає нічого складного. Пригадай імена своїх знайомих, родичів, друзів, сусідів і використовуй їх в фанфіку. Ти можеш подумати, що це банально і не так цікаво, але це РЕАЛІСТИЧНО. Головне правило – якщо ім’я рідкісне – не називай так кілько героїв водночас. Образно кажучи, якщо в фанфіку є одна героїня з іменем Адель – нормально. Якщо в твоєму творі у класі/групі/ робочому колективі три леді носять ім’я Адель – це вже дивно, не роби таких помилок. Якщо в героя чи героїні дуже дивне і нестандартне ім’я – можеш внести ремарку про батьків, котрі захоплювалися історією, літературою чи якимось фільмом, тобто було б добре пояснити причину такого найменування.
-Непоганим прийомом є гра зі значеннями. Можна експериментувати як з зовнішніми, так і внутрішніми якостями. Ім’я Софія значить «мудрість», чому б не назвати так відповідальну і мудру героїню? Пізній і довгоочікуваний син може носити ім’я Богдан, а високорослий герой – Максим (від maximus). Білявку, замість доволі очевидної Світлани, можна назвати Лукією (або Лук’яною (подивися як латинською буде «світло» і все зрозумієш)). А темноволосій дівчині пасуватиме ім’я Меланія.
-Щоб не потрапити в курйоз, можна використовувати «класичні імена», котрі вписуються в будь-яку епоху та місцевість. Наприклад, для чоловіків це може бути Іван, Василь, Петро, Павло, Степан, Микола та Михайло. Для жінок – Марія, Ганна, Катерина, Олена, Анастасія. Май на увазі, що жіночі імена більше схильні до змін моди, в той час як чоловічі частіше залишаються незмінними.
-Якщо пишеш фентезі чи щось максимально далеке від нашого світу – твої руки розв’язані, придумуй, що хочеш.
-Щоб полегшити собі роботу, можеш користуватися сайтами-помічниками:
https://ridni.org/forenames/#male1960 – карта поширення імен в Україні, можна ввести ім’я і подивитися його поширеність, можна побачити популярність імен по роках і навіть пошукати, які імена були популярні для новонароджених в тому чи іншому районі (!) та навіть міській раді (!!!) між 1925 і 1995 роком. Взагалі шикарний сайт.
https://minjust.gov.ua/actual-info/info_imena – офіційна інформація Мінюсту за 2015-2023 роки.
https://sites.google.com/site/uaname/popularnist-imen – найпопулярніші імена та прізвища України в 20 столітті. Просто середнє арифметичне.
http://abetka.ukrlife.org/schur_dict.htm – милий словничок традиційних для України імен з типово українськими скороченнями.
https://chtyvo.org.ua/authors/Lozko_Halyna/Ridni_imena_Slovianskyi_imenoslov/ – книга з традиційними слов’янськими та навіть скіфськими іменами, підійде, якщо пишеш слов’янське фентезі чи щось про давню Русь (а взагалі зі слов’янськими іменами треба бути обережними, пізніше поясню причину).
https://lviv1256.com/history/nayposhyrenishi-imena-ukrainskykh-kozakiv-malovidoma-informatsiia/- найпопулярніші імена козаків з реєстрів 17 століття.
https://www.behindthename.com/ – крутий англомовний сайт з численними вибірками, діаграмами, популярності імен по роках, є майже всі європейські і не тільки країни, про українські малувато, але якщо пишеш не про Україну, а, скажімо, про США чи Західну Європу середини минулого століття і володієш англійською – сайт суперово підійде.
https://www.fantasynamegenerators.com/ – величезний генератор фентезійних імен.
https://www.s-gabriel.org/names/english.shtml – середньовічні англійські та англонорманські імена. Пишеш фентезі в антуражі Середньовіччя? Можеш глянути.
https://victorianchildren.org/victorian-names/ – вікторіанські вайби, якщо пишеш про англомовних з середини 19 століття і до Першої світової.
Додати до улюблених
Та й імена дітям у старовину давали залежно від того, іменини якого святого/святої відзначали у день народження (чи й хрестин), і це було не лише серед православних, а серед усіх християн.
Так, дякую за доповнення.
Тільки, якщо не помиляюся, дозволялися відхилення в кілька днів.
Хочу додати до ваших слів, Сергію, що в більшості країн так було і від пізнього Середньовіччя/епохи Відродження і практично до 19 століття в багатьох країнах іменослов (завдяки церковникам) був доволі обмеженим (навіть глянути старі англійські популярні жіночі імена – Мері, Енн, Маргарет, Елізабет, Еліс і так по колу).
Але. От наприклад в Гюго в “Знедолених” дівчат звуть Епонін і Азельма, це досить незвичні імена для Франції першої половини 19 століття і вони НЕ з церковного календаря, тоді французи відійшли від церковних правил. Так само як на Балканах навіть православні, починаючи з другої половини 19-початку 20 століття почали масово брати імена Горан, Мілан, Гордан, Злата, Здравко, Ружіца і ними хрестити.
В той час як в деяких правславних (включаючи ПЦУ) зазвичай відмовляються хрестити неканонічними іменами
У ХІХ столітті почався поступовий відхід від релігії в європейських країнах. Так, більшість людей залишалася віруючими і ходила до церкви, однак все ж перестали карати і за атеїзм, принаймні з карних кодексів більшості країн Європи такі статті зникли.
Російська ж імперія у цьому (та й не лише в цьому аспекті) пасла задніх. Адже православ’я у ній вважалося однією з підвалин державності. За часів Миколи І, якщо не помиляюся, з’явилася формула “православ’я, самодержавство, народність”, вигадувалися різні химерні теорії про “триєдиний російський народ” (куди об’єднували росіян, українців та білорусів). Однак це не допомогло у 1917-му та наступні роки.
Так, в російській імперії до 1905 (!) року неможливо було одружитися без церкви (навіть атеїст Лєнін мусів з Крупською вінчатися, тому що просто розписатися було не можна), неможливо було змінити релігію просто так.
Імена – це вже побічний ефект, але ці заборони на неканонічні (а іноді і на ті, що далеко від дати народження/хрещення) часто актуальні і досі. Все ж таки українське православ’я зазнало нищівного впливу російського