Глава 7
– Ненавиджу відьом. Вічно вони соплі розмазують, та слинами бризкають.
– Що ж.
— Жах який. Антисанітарія чистої води!
Штат Індіана, околиця міста Луїсвілл. Один із маєтків Короля пекла
Їхали вони близько 5 годин, можливо більше. Водій під’їхав до величезного маєтка в стилі боз-ар. На території маєтку був різного роду ландшафтний дизайн, кілька фонтанів та статуй. Подібний маєток відповідав статусу Кроулі. Від такої краси в дівчини перехоплювало подих. Коли чоловік вийшов з машини, він сказав: – Ти ще встигнеш надивитись. Ескурсію проведу пізніше. Прошу пройти в середину.
Всередині було не менш вражаюче. Величезна кришталева люстра, яка звисала з 2 поверху, мармурові сходи молочного кольору, багато скульптур різних епох, довгі коридори. Інтер’єр теж був стилі боз-ар. Кроулі провів дівчину до вітальні та запропонував випити чогось. Вона подякувавши відмовилася і лише роздивлялася все навколо. Тоді чоловік сказав: – Думаю, ти втомлена довго поїздкою, тому дам тобі час відпочити, а тоді перейдемо до справ. Можеш обрати собі апартаменти, я сьогодні добрий.
– Які апартаменти? Ми ж тут аби узгодити деталі угоди. Це займе не так багато часу, щоб виділяти мені апартаменти. Я не буду тут жити. – схвильовано сказала дівчина.
– А як ти пропонуєш мені тебе вчити магії? –запитав її чоловік.
– А мені що ти пропонуєш? В мене робота, сестра. Зник шериф…. До того ж мене почнуть розшукувати Вінчестери. Вони мені теж запропонували допомогу з магією. – спантеличено промовила Єлена.
– Аха-ха, вони часу не гаять. Але ж ти розумієш, що ніхто тебе не навчить магії,так як я. Повір, відьмочка. – зазначив Кроулі. – І чим швидше ти це збагнеш, то краще для тебе. На одну ніч ти точно залишишся, а там побачимо. До речі, мало не забув. Тримай.– сказав Король, простягаючи дівчині книгу. – Це продовження 6 та 7 книг Мойсея «П’ятикнижжя». Цей грімуар вважався легендою, але завдячуючи моїй наполегливості я його знайшов. – додав Кроулі.
Після цього Кроулі покликав одного зі своїх прислужників та приказав йому, щоб той дбав про безпеку Єлени. Демон провів дівчину до її апартаментів, запитав чи потрібно щось, а коли збирався йти, то його зупинила Єлена та запитала: – Як до тебе звертатися?
– Можна просто Джеррі. Добраніч. – відповів їй демон та пішов геть.
Апартаменти дівчини була в темних кольорах: величезне ліжко,великі стелажі з різними книгами, гардеробна, ванна кімната і невеликий балкон, з виглядом на сад. Прийнявши душ, дівчина вирішила подзвонити сестрі та повідомити, що у неї виникли раптово невідкладні справи, які вона має владнати та повернеться за кілька днів. Завершивши розмову брюнетка захотіла переглянути грімуар, який їй дав Кроулі. Єлена ще близько 2-х годин вивчала книгу та згодом лягла спати. Протягом ночі брюнетка бачила різні сни або точніше – ведіння. В одному із своїх ведіннь, вона бачила двох хлопчиків, одному з яких було не більше 6 років, а іншому приблизно 6 місяців, їх батько та палаючий будинок, з якого вони тікали. А в іншому бачила Сема, який вбиває Діна і навпаки, і так протягом усієї ночі.
Ранок наступного дня
Прокинувшись, Єлена відчувала, що виспалася, враховуючи те, що цілу ніч вона бачила не дуже приємні сновидіння. Коли дівчина привела себе до ладу, одягнулася вона спустилася на перший поверх, в надії знайти Кроулі. Але вона його знайшла не з першої спроби; чоловік сидів за столом на великій террасі та снідав. Як тільки Король побачив Єлену, він запросив приєднатися до нього.
– Доброго ранку, красуне. Як спалося на новому місці? – привітавшись поцікавився Кроулі.
– Доброго, спалося добре. Але є одне «але». Я бачила дивні сновидіння. Можливо ти мені їх розтолкуєш. – відповіла дівчина.
– Як завжди має бути якесь «але». Спочатку скажи-но мені, дорогенька, ти переглядала грімуар? – сказав Кроулі.
– Так. І вивчила кілька заклять. – повідомила вона.
– Молодчина. А тепер, я уважно тебе слухаю. Що ти хотіла, щоб я тобі пояснив? – промовив чоловік.
Дівчина розповіла коротко про свої сновидіння. Вислухавши брюнетку чоловік зітхнув та сказав: – Це Вінчестери. Ти бачила їх минуле. На це зважати не варто, не бачу в цьому нічого дивного або надприродного.
– А те, що вони у моїх снах вбивають один одного, то це нормально, по-твоєму? – запитала вона.
– Враховуючи те, що вони тіла для братів-архангелів, які ворогують між собою, то так, це цілком нормально. – відповів чоловік.
– Тіла для кого? – задала уточнююче запитання брюнетка.
– Дін тіло для архангела Михаїла, а Сем – для архангела Люцифера. Згідно з Біблією Михаїл ув’язнив Люцифера в клітці за наказом Бога. Пізніше коли Сем відчинив клітку, вони його визволили. Потім Люцифер довго намагався заняти тіло Сема, який в кінці-кінців дав на це згоду, а от Дін Міхаїлу – ні. Згодом в них вийшло вигнати Люцифера з тіла Сема. От так от, якщо дуже коротко. – пояснив дівчині король.
– А чому ж я тоді це бачила уві сні? – запитала знову Єлена.
– Чесно кажучи, мене це теж цікавить. Але зараз дати відповідь на це питання не можу. У процесі вияснемо. Ходімо зі мною. – сказав Кроулі встаючи зі столу та попрямував до саду. – І так, правило перше – ти повинна контролювати свої здібності та інстинкти, а не вони тобою. У бою, коли противник тебе провокує, намагатиметься вивести на емоції, ти повинна залишатися холоднокровною та із холодним розумом. Бен, йди сюди, ти будеш її першою жертвою. – пояснював дівчині Кроулі.
– Що вже? Тут? Зараз? – розгублено запитувала Єлена.
– Ні, через 100 років. Звичайно, що зараз. Я маю знати, що робити з тобою. Бен, фас. – зітхаючи відповів чоловік.
Після цього демон на ім’я Бен, став у бойову стійку та повільно став наближатися до дівчини. Не розуміючи, що робити, Єлена намагалася відбивати атаки демона, але звичним для людей способом. У рукопашному бою демон перевершував дівчину, побачивши це Кроулі крикнув: – Ні, ні, так не піде. Ти тут аби навчитися магії чи прийшла в гурток тхеквондо?
– Він же….– не встигла відповісти Єлена, як чоловік її перервав.
– Нічого не знаю. Ти виправдовуєшся. Добре. Правило друге, ти повинна бути одним цілим з твоєю магією. Підійми ручку, але за допомогою магії. – сказав Кроулі та кинув на землю ручку.
Зітхнувши дівчина зосередилася. Кілька спроб вийшли невдалими, але дівчина не здавалася. І через кілька секунд в дівчини вийшло зрушити ручку з місця.
– Ти здатна на більше, відьмочка. Уяви, як ручка підіймається над землею. Думки матеріалізуються. – сказав чоловік.
Через кілька наступних невдалих спроб у дівчини вийшло підняти ручку у повітря. Зрадівши дівчина відволіклась та втратила контроль над магією та ненароком запустила ручку в шию одному із демонів. Похитнувшись демон вийняв зі своєї шиї ручку, дівчина побачила, що рана затягується майже миттєво.
– Ахахах, оце по-нашому. Але ти повинна бути зосереджена, ніхто і ніщо не має тебе відволікати. Навчися абстрагуватися. Трохи практики і ти зможеш все. – аплодуючи та сміючись сказав Кроулі. – А тепер ти повинна поглинути його енергію. Постарайся його не вбити. – додав чоловік.
Підійшовши до демона, дівчина торкнулася його передпліччя та закрила очі. Вона побачила минуле чоловіка, тіло якого зайняв демон. У чоловіка була сім’я: двоє дітей та дружина, пізніше побачила як цього чоловіка вбиває якась хвороба, він помирає, а його тіло займає цей демон. Через кілька секунд місце якого торкнулася Єлена та її рука почала світитися червоним сяйвом. Дівчина відчула приємну вібрацію та відчула як енергія, яка ще мить тому переповнювала демона, тепер в ній, а демон став кривиться від болю. Чоловік намагався визволитися, але Єлена паралізувала його, не усвідомлюючи цього і не маючи наміру відпускати демона. А Кроулі уважно спостерігав за дівчиною, за її рухами та задумався над тим, як він може використати силу Єлени, та її саму, у своїх корисливих цілях. Коли Король пекла побачив, що ще трохи і демон втратить свідомість, він підійшов до дівчини повільно, не роблячи різких рухів і промовив до неї: – Дорогуша, не захоплюйся. Думаю з нього досить.
– Такі приємні відчуття після того як…– почала Єлена та не знала як закінчити речення.
– Як ти висмоктала, в будь-якому значенні цього слова, майже всю його життєву енергію? Так, ти це зробила. І бачу тобі це сподобалося. – зазначив Король. – А хочеш ще магії? – запитав дівчину Кроулі.
Єлена лише мовчки кивнула і Кроулі додав: – Тоді завтра будь готова до пригод. А сьогодні даю можливість освоїтися в маєтку. – сказавши чоловік пішов геть.
Тим часом у Александрії. Квартира Ребекки Коллінз
Після того як Єлена пішла проводжати Кроулі, вона більше не з’являлася. Лише через кілька годин, подзвонила та сказала, що у неї виникли деякі проблеми, які потрібно владнати і повернеться за кілька днів. Це дуже здивувало Ребекку. Раніше, якщо і виникали термінові справи в Єлени, то вона так різко не зникала і не повідомляла про це по телефону. Молодшій сестрі здалося, що з Кроулі щось не так, не просто ж так її сестра не виходила на зв’язок з ним. Ребекка вирішила понишпорити в інтернеті та знайти інформацію про Кроулі. Але інформації про нього не було взагалі. В соціальних мережах теж пусто. Після кількох годин безуспішного пошуку, дівчина згадала про її нових знайомих – Сема та Діна. Вона подумала, якщо вони агенти ФБР, то могли пробити по своїй базі ім’я Кроулі. Дівчина швидко знайшла номер Сема в списку нещодавно набраних номерів, але на мить чомусь завагалася і задумалась чи потрібно втягувати в сімейні суперечки. Але Ребекка все таки подзвонила.
– Привіт, Сем. Тобі зручно говорити? – привітавшись запитала дівчина.
– Ребекка, привіт. Так, зручно. Що сталося? – теж привітався хлопець і задав зустрічне запитання.
– Ти не звернув увагу на те, що як я тобі телефоную ти в мене кожного разу запитуєш чи щось сталося. – зазначила Ребекка і думала, як правильно пояснити хлопцю ситуацію, яка склалася.
– Можливо так і є. Я просто хвилююся за вашу з сестрою безпеку. Ем, я мав на увазі, що це моя робота. – трохи розгубившись сказав хлопець.
– Я розумію і тому звертаюся до тебе з проханням мені допомогти. – почала здалеку дівчина.
– З радістю, що завгодно. Я слухаю. – сказав Сем.
– Чи міг би ти з братом пробити по вашій ФБР базі одну людину? Цей чоловік клієнт моєї сестри, наскільки я зрозуміла. Я не змогла нічого про нього знайти в інтернеті. – запитала дівчина.
– Без проблем. Знаєш його ім’я, прізвище? – запитав хлопець і одразу відкрив додаток на ноутбуці, яким він з братом користуються для збору інформації про потрібних їм осіб.
– Кроулі. – відповіла йому Ребекка.
Після почутого Сем був трохи в шоці. Щоб переконатися, що йому не здалося, він перепитав: – Кроулі, правильно?
– Так. К.Р.О.У. Л. І. – по літерам повторила дівчина. – Щось не так? Мені здалося чи ти трохи здивований, судячи з тону з яким ти перепитав? – зазначила Ребекка.
– Що, ні. Тобі здалося. А можна поцікавитись навіщо тобі інформація про цього чоловіка? – сказав Сем.
– Він пояснив, що не може вже кілька днів зв’язатися з Єленою, і тому він був вимушений звернутися до мене. Він мені здався привітним та доброзичлим, але водночас і дивним.– переповіла коротко Ребекка.
– Добре, я проб’ю його по нашій базі та повідомлю тебе як, щось знайду. Бувай. – сказав Сем та завершив розмову.
Номер Вінчестерів
Тим часом у кімнату, де був Сем, зайшов Дін. І побачивши Сема у легкому шоці, запитав: – Що сталося? Останній раз коли в тебе був такий вираз обличчя, це коли ти дізнався, що я нібито збирався сказати «так» Михаїлу. Звучить дивно, я знаю.
– Ребекка, молодша сестра Єлени попросила пробити по «нашій» базі даних одного чоловіка на ім’я Кроулі. – сказав Сем.
– Чорт. Звідки вона про нього знає? – запанікувавши, сів на край ліжка та запитав Дін.
– Наскільки вона зрозуміла, то Кроулі клієнт Єлени. – відповів братові Дін.
– А вона звідки про нього знає? – знову запитав Дін.
– Не знаю, але потрібно це вияснити. Я не думаю, що у Кроулі є потреба наймати адвоката. Навіть, якщо це правда, на що я дуже сумніваюся, то навіщо. – висловився Сем та вирішив зателефонувати Єлені.
Але Єлена на дзвінки не відповідала. Це Сема насторожило і повідомив про це Діна.– В неї автовідповідач. Може Кроулі в Александрії теж через Єлену? Але звідки він знає про неї?
– Він казав, що в нього щось викрали. Не думаю, що він мав на увазі Єлену. – відповів Дін.
Після обміну припущень брати стали обмірковувати, як їм діяти далі. Вони вирішили трохи зачекати та слідкувати за надприродними проявами. Довго Вінчестерам чекати не довелося. У штаті Індіана, поблизу міста Луїсвілл, масово почав вимирати скот. Брати наступного ранку були вже в дорозі.
Додати до улюблених