Попередження:
Я НЕ ДОЗВОЛЯЮ ПЕРЕКЛАДАТИ СВОЮ РОБОТУ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ
Геральт обережно допоміг Регісу опуститись на його ліжко у склепі кладовища Мер-Лашез, та вампір знесилено привалився спиною до стіни, змучено дивлячись на відьмака, який присів навпроти: – Якби я знав, що ти піддаси себе таким тортурам, я б знайшов інший спосіб знайти Детлафа. Нащо ти це зробив, Регіс? – Друже мій, – слова піддавалися вампіру […]Додати до улюблених
Візьми мене, закрий мене, І викинь геть ключі… Від нудьги, та щоб дістати мерзотного охоронця, Любисток повторював цю пісеньку вже вшосте. А що, все ж розвага, ничім не гірше, ніж теревенити зі щурами — співбесідники з них не дуже, відверто кажучи. І як він примудрився опинитися у цій богами забутій дірі? А чуйка ж йому […]Додати до улюблених
—Ще довго?—нудно промовила дівчина,намагаючись сісти зручніше на не надто зручному дерев’яному стільці. У відповідь лише мовчання і тихий скрегіт від дотику олівця до паперу. —Детлафф?—і знову нічого.Юниця,зрозумівши,що її просто ігнорують,подумки вимовила декілька лайливих слів та трохи нервово смикнула головою,через що хвиля довгого чорного волосся упала на тонкі дівочі плечі.—Та ти з мене знущаєшся…—мученицьки завила брюнетка,після […]Додати до улюблених
ґеральт їхав лише на тиждень: потрібно було перевірити селище поблизу на наявність утопців, а тягти в цю глушину любистка і цирі було, по-перше, безглуздо, по-друге — небезпечно, причому швидше для утопців, ніж для цих двох безпосередньо, про що він і повідомив, але вони все одно влаштували справжнісінькі проводи зі сльозами та хусточками. ну, гаразд, може, […]Додати до улюблених
Тут одне правило – вижити. Незважаючи на холод, що стискає серце до болю. Через виснаження та біль у деснах, тому що зжимаєш зуби і вони кришаться від такого зусилля. Через кайдани, прикуті до зап’ястів, стертих до м’яса. Тренування виснажує до небажання навіть дихати. Здається, що м’язи просто відключаються від зв”язку з мозком, що вперто […]Додати до улюблених
Попередження:
Я НЕ ДОЗВОЛЯЮ ПЕРЕКЛАДАТИ СВОЮ РОБОТУ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ
— Кажу тобі: було б смачніше посмажити гриби окремо. І швидше. Я так зголоднів, що помру раніше, ніж дочекаюсь вечері, і все через тебе! — А я тобі кажу: з твоєї лютні вийшло б гарне дровисько! Давай спробуємо, га? Як вогонь побільшає, то можеш навіть дістати звідси грибів та посмажити їх собі в задоволення, дозволяю. […]Додати до улюблених
Ніч повільно втрачала свою силу, над замком. Проходила ще одна безсонна доба. Він ніби і наближався до неї, але чи то не достатньо близько, чи то вона сама і відганяла його. Відклавши книжку, на стіл, дівчина зболено припіднялась і сіла на краю ліжка, торкаючись ногами до холодного каменю. Видихнувши, русява випрямилась і підійшла до вікна […]Додати до улюблених
Наступного ранку Кагир уже спокійно випустив дружину з обіймів, як тільки спалахнула зоря. Не обійшлося без прощання, але тривожні думки не тривожили його. Лицар чітко знав, що з настанням темряви дівчина повернеться, і не потрібно жодних сумнівів. Вранці, прокинувшись, вони ще трохи розмовляли. Командувачу було цікаво, в якому селі благодійничає його дружина, і виявилося, що […]Додати до улюблених
Вранці Морріган уже сиділа на подвір’ї замку на розкішному кріслі поруч з Кагиром у бойовому обладунку та у всеозброєнні. На ній було надіто розкішне біле плаття, і накидка з такого ж білого хутра. На руках та шиї прикраси з рубінів у золоті. Відрізане вістря лівого вуха обробили і сховали за зачіскою, яка одночасно відкривала світові […]Додати до улюблених
Додати до улюблених