трилогія фантастично-пригодницьких фільмів: «Братерство персня», «Дві вежі» і «Повернення короля». Вільна адаптація трьохчастинного епічного роману «Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна.
Гаррі різко прокинувся. Його чоло було мокрим, дихання збилося. Йому наснився сон, що не залишив жодну частину його тіла в спокої. Так, це був еротичний сон. Гаррі давно не бачив таких снів. Та й з Джинні у нього давно нічого не виходило. Трава не зеленіла, нігті не чесалися, волосся під пахвами не колосилося. Вони розійшлися. […]Додати до улюблених
– То ти весь цей час був…закоханий у мене? – спитав Леголас лежачи посеред поля і ледве дихаючи. – Так, коханий. Коли я вперше побачив твої очі на Раді у Ельронда…То зрозумів – ти будеш моїм. І ти не уявляєш як важко мені зараз бачити як ти помираєш… – плачучи, прошепотів над його вухом Арагорн. […]Додати до улюблених
Фандом:
Володар перснів (The Lord of the Rings), Дж. Р. Р. Толкін (J. R.R. Tolkien), Сильмариліон (The Silmarillion)
Назва твору:
Творення
Розділи:
Рейтинг:
G
Розмір:
Міні
Статус:
В процесі написання
То насправді тішило Мелькора. Сам Еру Ілуватар, творець усього, не наважився покарати його за непослух. Безумовно, Мелькор відчував свою могутність, але було і прикро, що Ілуватар не осмілився прийняти цей виклик, спочатку. В домі Ауле все було звичайно, туди дисгармонія не доходила. Але з тих пір Сауроновий спокій був зворушений. Щось не відпускало його, постійне […]Додати до улюблених
Ми десь поміж смертю й папороттю зустрілись. Впізнав я тебе серед шуму старих тополь. І я — не герой, хоч і маю геройські стріли. А в тебе нема корони, хоч ти — король. У тебе нема нічого, крім злої вдачі. Ти сам — подорожній. Сам собі злий палач. Мої безкінечні вірші постійно плачуть, А […]Додати до улюблених
Фандом:
Володар перснів (The Lord of the Rings), Ґобіт (Hobbit), Дж. Р. Р. Толкін (J. R.R. Tolkien), Сильмариліон (The Silmarillion)
Назва твору:
Дві Клятви
Розділи:
Рейтинг:
R
Розмір:
Максі
Статус:
В процесі написання
Розділ перший. Де Четвертий втрачає голову. Пташечка, мала швидка птаха. – Що? – спитав Лассе, щулячись від золотого світла, котре заливало галерею навскіс. Мереживні стіни пропускали світло Лауреліна, утворюючи на підлозі химерний візерунок. – Я сказав це вголос? От халепа. – Моріфінве Карністір, четвертий син Феанаро, витріщався на зовсім юну світлокосу ельде, прудку, мов ластівка […]Додати до улюблених
Додати до улюблених