Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

1

Ділюк – схожий на червоне вино. Навколишні п’ють його, відчуваючи гіркоту й сухість, що відштовхує. Кожен ковток подразнює горло, залишає неприємний післясмак, але його все одно випивають до дна, адже це вино дороге. Дорожче за деякі життя. Ніхто не здатен відчути приховану солодкість, вона захована далеко і ретельно. І тільки одна людина змогла розкуштувати і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

глава 1

Роки повільно минали. Се Ліну вже дістала вічна боротьба з хілічурлами, Фатуі..  хотілося пожити спокійним життям, і як усі люди мати дім. Се Ліна- мандрівниця. вона прибула до Монтштату не так давно. Сама вона з віддаленого острову. ходили чутки, що цей острів взагалі початок іншого виміру. Се Ліна втратила пам’ять, а останній її спогад- кораблетроща […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 5

Решта тижня минула в одну мить — не встиг Сайно й оком кліпнути, як настав вечір його останнього дня в селищі Ґандгарва. Вони з Тігнарі якраз прямували до його хатинки після вечірніх приготувань. — Скільки разів я просив тебе не жартувати за обіднім столом, — бурчить Тігнарі. — Гм. Я думав, що дуже чітко все […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 4

— Тиждень. Сайно, який сидів на краю ліжка після огляду Тігнарі, здіймає голову. — Що? — Ти залишаєшся у селищі Ґандгарва ще на один тиждень, — як ні в чому не бувало мовить Тігнарі. — Я надішлю листа зі звітом до Академії. А якщо Матри постукають у мої двері, просто поясню їм, що сталося. З […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 3

Проливний дощ омивав його стрімкими потоками. Листва вгорі марно намагалася захистити лісовий настил від небес. Можливо, вона лише сприяла зливі. Можливо, верхівки дерев так обважніли під тиском води, що просто скинули свій тягар на землю. Сайно не знав. Йому було начхати. Його не хвилювало, наскільки холодний дощ, як він тарабанить по його шкірі та незагоєним […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 2

Коли Сайно прокидається знову, навколо надто сонячно — проте це не йде ні в яке порівняння з пекучими променями пустелі. Ні, це сонячне світло ллється в кімнату маленькими теплими промінчиками. М’якими. Ніжними. Зовсім як руки, які піклувалися про нього минулої ночі. Він поступово приходить до тями, коли помічає, що тіло вкрите ковдрою, а знайомий утішний […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 1

Переклад з англійської автора jumyouboshi, дозвіл отримано.   Єдина причина, чому Тігнарі заздалегідь не знав про візит, полягала у тому, що це сталося глупої ночі, коли більшість мешканців селища Ґандгарва давно поснула. Якби це сталося вдень, його чутливі вуха змогли б уловити важкі, уривчасті кроки й шерехтіння посоха об лісовий настил, а гострий нюх дозволив […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Дуже особлива Ініціація Куджьо Сари

Раз на десятиліття генералка армії шьоґунату мусить проходити ритуал Повторної Ініціації, аби довести свою відданість шьоґунці та отримати благословіння на наступні десять років. Сьогодні Куджьо Сара мусить з’явитися перед своєю богинею вперше після відміни Декрету Сакоку. Вона й гадки не мала, що на неї чекатиме за великими дверима Теншюкаку. 5:05. Пташине чуття спрацювало й розпрямило […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

розділ

Бета: Моя Мадам. Дякую за твою кропітку працю, люба.     Тиха літня ніч. Фонтейн давно поглинув сон й лише жандатрони та солдати на нічній зміні все ще ходили по місту. Проте в цю ніч не тільки солдати не спали, а не спав ще й Юдекс, у якого за останній тиждень назбиралось море паперової роботи. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Не треба ламати двері

Перекладом завдячую Віснику Паймон. Ця ж робота на ФУМ, на АО3, на Wattpad. Плейлист до фанфіку.    Каї дуже пощастило, що повертатись до Монду довелось не пішки. Дякуючи Алісі, яка залишила і другий телепорт, він та Клі швидко опинились під брамою в місто. Лицарі, що охороняли браму, неабияк злякались двох фігур, що зʼявились нізвідки, та майже наставили на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених