Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

1

Я ніби палець об папір порізала. Принаймні це так відчувається. Рана не серйозна, смішна, але болить надто довго, нагадує про себе кожен раз, як торкаєшся чогось. — Чому? – запитала я, не підіймаючи очей. Палець пече. — Ти ж розумієш, що це не моя провина? Я нічого не зробив! – зірвався на крик. — В […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Погляди і почуття

  Нарешті мрія втілилась у життя. Він вступив до того університету, до якого хотів.   Посвята в студенти. Важливий момент, коли колишні абітурієнти дізнаються хто буде їх куратором і які будуть предмети. І найголовніше – знайомляться зі своїми одногрупниками. Чонхо мав гарний настрій. Разом з іншими студентами він йшов до аудиторії, де повинна була відбутися […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Тиша — їхній скарб

 — Подивись! Там песик! — радісний дитячий голос пролунав доволі близько. Хлопчик вказував пальцем на маленького цуцика, який бродив по вулиці. Схоже, що його залишили виживати на вулицях великого міста. Або ж просто загубився.  — Він такий милий! Проте замурзаний і схоже, що наляканий. Віднесемо його до мого дяді? Він ветеринар, тому підкаже, що з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Сонце

… В голові відразу сплив її образ, в глибині душі заржевіла та, часом стерта надія. Струсивши головою, ніби звільняючись від нав’язливих думок про дівчину, він рівним твердим голосом відповів чоловіку. – Нехай заходить. Серце почало битись в шаленому ритмі коли в проході з’явилась постать знайомої дівчини в червоній сукні, яка добре підкреслювала її тендітні, витончені […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Очі Джека

Рідкі краплі дощу сором’язливо стукотіли по мертвих бетонних дахах. Вітерець змушував голі гілки дерев легко пританцьовувати, але це лише підступний план природи, бо як тільки ступиш крок на вулицю, під одежу одразу забереться холодний вологий дух осені. Зараз на вулиці майже нікого не зустрінеш, тільки покинуте вщухле листя гуляє тротуарами. Осінь – пора самотності. Але […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Будь мені кимось

Він стоїть посеред кафе і не знає, що йому далі робити. В голові немає інформації про те, як він туди потрапив чи хоче б для чого. Нічого навколо не виглядає знайомим. Його життя не містило багато походів у кафе, але це точно знаходиться не в його рідному місці. Легше не стало. Якщо це галюцинація, то […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Стало Краще

В очі Мінґі засвітило сонце. А ні, то просто Юнхо нахилився до нього, уважно роздивляючись чоловіка, котрий вже почав прокидатися. – Доброго ранку, – промовив Юнхо, цілуючи уста Мінґі. – Доброго ранку, сонячний, – м’яко прохрипів Сон, розтягнувши губи в привітливій усмішці, а потім підніс руку до маківки хлопця, торкаючись пальцями його пухнастих пасом. Сонячний. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вже скоро?

Більшість людей каже про любов до дощу, але чомусь, коли настає той самий час зустріти свою любов, то вони тікають. От і зараз, пустина вулиця, жодної душі. Всі розбіглися по своїм домівкам, перечекати або змити з себе все до останньої прохолодної краплі. Сьогодні дощ не такий теплий, проте і не крижаний, що все тіло потім […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

так було завжди

Він сам себе загнав у куток. Лис біг через увесь ліс, відривався на пристойну відстань, але все одно попався наче наївна дитина. Його заманили в це місце, і тепер це очевидно. Ці “наздоганялки” або “кішки-мишки” відволікли його, що він і не помітив, як його загнали в долину Аврори. Саме про це місце легенди і не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

з першого погляду

Навколо кружляє свято. Атмосфера сяйва вогню, багатої кількості пісень у перемішку з безліччю розмов, багато людей та багато лиць. Всі вдягнені в гарні легкі сорочки та плаття. Стільки вродливих людей, а він не може одірвати очей від однієї єдиної, яка зараз сидить серед дівчат та слухає як правильно плести вінок. Його очі палають зацікавленістю та […]FavoriteLoadingДодати до улюблених