Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Я любив музику, не гітару

Одна гітара на обох На якій я не вмію грати. Ти приносив завжди мені, даби я міг її сховати. Твоя мати говорила:”Візьмися за навчання” А ти мені:”Я неначе забуваю, що таке навчання, коли музика грає у мені” Десь опівночі ти пропав. Проте, зустрілися пізніше. Біля тебе була гітара. Акустична, знищена вщент. Як виявилося, ви чимось […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

Усе змінилося тоді, коли Торвальд навідався до неї другого разу. Стояв кінець літа. Її пофарбований в синій будиночок с білими вікнами виглядав так само, як і рік тому. Двері відгукнулися так само на його стукіт як і рік тому. Він нервував та, відверто кажучи боявся, так само, як і рік тому. Тим не менш, деякі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Лала

Приємна світловолоса дівчина сиділа й вдивлялась в обличчя навпроти. “Молодий. Досить молодий. Не більше тридцяти п’яти” Лала навіть не задумувалась про його вік. Чомусь чоловік здавався їй старшим. Вона знуджено підперла голову рукою, поставивши лікоть на хиткий старенький стіл. Дівчина продовжувала розглядати чоловіка напроти. Він явно хвилювався, краплина поту прокотилась скронею до підборіддя, а потім […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Початок пригод Рімуру

Рімуру собі спокійно, то летів, то пливав у космічному просторі. Якщо його цікавила якась планета, то він туди залітав, робив усе, що хотів, та летів далі. Він навіть не думав, скільки часу в нього зайняло долетіти до світу Наруто. За цей час, коли він летів до потрібної планети, він набрався ще більшого досвіду та здібностей, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

розділ 1. Шлях який веде додому

Перше березня. Машина вже звернула з траси та прямувала у села. Як я помітила то більшість дітей та підлітків не люблять села, я ж навпаки люблю села, а саме своє єдине. Кеікоку. Саме таку назву отримало селище яке розташувалося на ярах. Назва дивна та стала дуже рідною. За вікном почали з’являтися перші будиночки, та якщо […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Не збудуєш майбутнє щасливе…

Не збудуєш майбутнє щасливе, Як минулого не знатимеш геть. Я не людина: розправлю крила, як птиця, Над прірвою часу вознесусь, наче світло. А часу не має, його вкотре гублю, Немов крізь пір’я піском розтіка. Я жити справді, справді люблю, А чи люблять інші це так само, як я? Чи смакує їм також повітря, Солодкою пристрастю […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Плакать чи сміятись?

У двері постукали. Увійшла Міода. -“Чого тобі?”-Гмикнув Кеннеді-“Мені зараз якось не до тебе” -“Просто… Я уявляю, ні, навіть знаю як тобі зараз… Я хотіла тебе трохи втішити…”-Кеннеді трохи повернув голову в її бік. -“Втішити?”-Міода кивнула. Вона трохи ніяково посміхнулась і взялась руками за низ футболки і почала повільно її піднімати. Коли Кеннеді збагнув що діється […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вона заплатить за своє кохання

Міода прокинулась вночі. Вона зазвичай спить на спині, і це зіграло з нею злий жарт. Вона не могла поворухнутись. Шафа була привідчинена, і з неї наче виглядав якийсь монстр. Міоді було дуже лячно, вона намагалась заплющити очі, але марно. Монстр виліз із шафи. Він був високий, а всю його спину вкривали шипи. Очі були жовті, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

[Селена] Навіть такі прекрасні дні, як сьогоднішній, рано чи пізно закінчуються. Але коли по переду ще багато цікавих буднів це здається не таким вже й важливим. Буднів, коли ти навчатимешся в престижному, жити у квартирі, про яку і не мріяла, та не відмовляти собі у багатьох речах. Звичайно, я теж навіть не уявляла собі, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Кінчена угода

Від лиця СатаниFavoriteLoadingДодати до улюблених