Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Прощання

Ніч дивилась на мене з вікна самотньо й сердито, Зазирала міськими вогнями у душу саму. Тебе вже нема. Це так важко, так страшно, так дико.. І думки не стихали. Кричали під гомін дощу. Холодильник під вухом гудів, хтось рипнув дверима.. Я це чую? Так чую..А нащо? Не знає душа Ніби все було добре, без тебе […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Тільки не це! (день ікс)

Наступні кілька днів Катрі було не до підготовки до вечірки. Кінець семестру. Усі вчителі ніби з  ґлузду з’їхали. Контрольна на контрольній. От і сьогодні треба готуватись до фізики. Чогось саме з цим предметом Катря “не дружила”.  І лише п’ятниця (7 травня) була більш-менш вільною. Саме цей день Катря присвятила зборам до тусовки. І що ж […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ

– Ну що, тобі вдалося його зацікавити? – Питання пролунало так само несподівано, як і його автор з’явився в великій просторій кімнаті, зі смаком прикрашеній гарними, стильними модерними меблями. Світлі тони які тут переважали, робили її ще більшою ніж вона здавалася. Білі меблі, великі вікна та напівпрозорі шовкові штори робили приміщення схожим на якийсь просторий […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

6

Написано для Зимового фікрайтерського з’їзду Картини з лабораторії зникли. Баджі граційно їздив на стільці, оминаючи столи, а Чіфую з Казуторою в подобах котів спали на грудях вампіра і голосно муркотіли. – Все, як зазвичай, – прокоментував Ханма, – хоча ні, ці котяри, буває, вчиняють тут ще той гармидер. – Гарно проводиш час, Баджі, – голосно […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Стрибок

Хоч пункт їхнього призначення був аж за містом, їхали вони на диво недовго. Була десь третя ранку і чим далі вони від’їжджали від центру, тим рідше траплялося побачити когось мандруючого нічними вулицями. Джісон провалився у дрімоту, а Мінхо вже встиг подумати про те, щоб не будити хлопця. Однак лиш варто було автівці загальмувати, як Джісон […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

(Аркейн. Вай/Кейтлін) – 6

Хоч сьогодні безпосередньо поспати вдалося небагато, але на диво, навіть цього Кейтлін виявилося досить, аби відпочити після минулої майже безсонної ночі. Просто тут та зараз, у цій невеличкій простенькій квартирі, в обіймах Вай було так тихо та спокійно! Однак залишитись в ліжку на решту дня не вийшло б – вчорашній вихідний уже закінчився, і час […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

На крок позаду

Він сидів у кабінеті, обхопивши голову руками. Думати не хотілося, проте побачене й почуте нав’язливо крутилося у свідомості. Аккун казав, що Кісакі збирався вбити Такемічі. Манджіро бачив сни, де Ханаґакі помирає. Отже, це Майкі рятував Такемічі. Кожен раз відвертав смерть, бо знав, що станеться. А Ханаґакі дізнався про це лише зараз. Більше за все на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перший рік: Помста

– І так, – почав Джеймс в неділю у вечері, – як ми збираємось відплатити їм? – Кому відплатити? – Запитав Пітер не відриваючи очей від якихось своїх записів. Вони сиділи в Ґрифіндорській вітальні, намагаючись зробити домашнє завдання для Макгонегел. Чотирнадцять дюймів про основні закони трансіфгурації. Сіріус з Джеймсом вже закінчили своє, у Пітера було, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

6.

Осінній Фікрайтерський З’їзд 2021. Ключ: “Забути парасольку” – Ти б ще мантію одягла! – посміюючись, Христина витерла виступаючі сльозинки. – Дивись, а то погану долю начаклую, – темноволоса, підігруючи, скорчила серйозне обличчя, після чого поправила хустку, що була трохи безглуздо зав’язана на голові. – І яка в нас розважальна програма на вечір? – Ганна скептично окинула […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

про дощ і парасолі

написано на Осінній Фікрайтерський З’їзд 2021 ключ: забути парасольку Я завжди забувала парасольку. Ти мені завжди нагадувала. Просто підходила, пхала в сумку та легко цілувала.   – Не забуть парасольку! Я завжди забувала парасольку. Ти мені завжди нагадувала. Просто підходила, пхала в сумку та легко цілувала. Ніколи не любила брати її: в руках носити весь […]FavoriteLoadingДодати до улюблених