Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Угода

Він засинає за столом, і на ранок все тіло ломить. Кришталева тиша зустрічає одразу за дверима. Вілл вигулює Хуана, п’є на ходу каву, перевдягається у вовняний костюм темно-сірого кольору, але все одно почувається незібраним. Лекція на вісім тридцять, опівдні – бранч з Аланою та її друзями, після – порожнеча, холод, морок, тиша безмовного будинку.   […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ

POV Адель Мабуть, кожній людині знайоме відчуття безвиході. Я відчула його, коли опинилась в багажнику. Потрапила я у нього через власну необізнаність. А що ти можеш зробити, коли за тобою женуться роботи, більші за тебе в декілька разів? Посваритись із ними та залишитись у невідомому місці самій, без жодних гарантій на те, що я зможу […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Все втрачено

Тепер точно все втрачено. Він все зіпсував. Він зробив недостатньо. Він їде додому. Він більше не буде намагатись. Його ім’я не звучало.. Всі почали метушитись, ведучі повернулись, якась новина від суддів. Гаррі не хоче нічого слухати, йому здається, що з нього вже знущаються. Проте він стоїть, як і решта хлопців, що не пройшли. Звучить його […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 3

Машина різко загальмувала біля входу в американський музей природознавства. Хлопець вийшов з автомобілю і обернувся на будівлю, поставивши руки по боках. —Серйозно? Ми що, потрапили в “Ніч в музеї”? Дівчина обійшла машину, і навіть не повернувшись на нього, попрямувала до входу в музей, навколо якого було натягнуто поліцейську стрічку. Всі метушились навколо, неначе мурахи в […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 3

Розділ 3 Дін прокинувся від того, що яскраво-червоне сідаюче сонце світило йому прямо в очі. Відкривши їх, він зрозумів, що лежить у ліжку, а весь його одяг був на ньому. Він злякався, що відбулося, було просто сном. На секунду йому стало соромно, але одразу ж його огорнула хвиля розчарування та смутку. Спробувавши підвестися, він відчув […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 3

– Доброго дня! – руденька дівчина, з незачесаним волоссям стояла на порозі великого дерев’яного будинку, – а Цвіта вийде? Лука і Ана Морару виховували дівчинку Цвіту ще з-поки вона була немовлям. Її батько був чарівником з холодних далеко західних країн. Ніхто вже й не пам’ятає чого ж він приїхав в Шоломя, але втік він звідси […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Він і правда дивакуватий

Сиджу я тепер перед директором , який пропонує мені якихось шоколадних жуків . -Ні, дякую. -Хочеш бути професором? -Що? -Що? В мене як і в Снейпа відвисла щелепа. Якого біса директор наймає непонятно кого , щоб вчити дітей, це ж найкраща школа чаклунства. Я знову переконався який він безвідповідальний дорослий. У мене давно виникло питання […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

З тобою не болить „розділ третій“

  Ранок, важкий та неприємний. Сонце сліпило очі, а весняна прохолода, викликала мандраж по тілу. Все ж людьське тіло ні нащо не годилось. Воно було надто слабким та вразливим, фактично до всього, і тепер, маючи мізерну духовну енергію, неначе в тих, хто тільки ступив на шлях заклинательства. Цьому тілу можна було легко нашкодити.   Брата […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Може солодкого?

― Аааах! Яке пекло! Міла двома руками почала махати перед собою, сподіваючись хоч якось впоратися зі спекою. Виходило в неї ніяково. ― Може купиш USB-вентилятор, було б напевно легше, ― намагався я якось допомогти. ― Давайте краще зайдемо кудись, ― запропонувала вона щось краще. Так ми втрьох пішли в кафе неподалік. Там був встановлений кондиціонер, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

3. Голос в голові

– І що ж це виходить? – запитала Герміона чи то себе, чи то теракотову фігурку, навпроти якої сиділа, занурившись в тривожні думки, вже доволі довго. – Що я маю почуття до Мелфоя? Статуетка, як і можна було передбачити, нічого не відповідала, і Герміону це цілком влаштовувало. З Джіні вони більше жодного разу до самого […]FavoriteLoadingДодати до улюблених