Неймовірні пригоди: Штат тисячі озер

Кожен хто був в штаті Мен ніколи не подумав би, що десь далеко, на півночі штату, за якихось п’ятдесят кілометрів від кордону з Канадою, глибоко в лісах, оточеними озерами та болотами, могло щось трапитись. Трапитись щось неймовірне. Мен славиться як ідеальна місцина для відпочинку: прекрасні хвойні ліси для хайкінку, дачні хатинки біля мальовничих озер для спокійного проведення часу, пляжі Атлантики, біля яких юрбились власники яхт для риболовлі. Одне з прізвиськ цього штату “Земля канікул”, що відповідає дійсності.
Проте, за фасадом “Канікулленду”, як і за іншими штатами завжди ховаються різноманітні таємниці, історії та легенди. Одні манять, щоб про них рознюхали й розказали навколишнім всі деталі. Ці історії неймовірні, подекуди смішні та красиві, про них приємно згадувати разом зі своїми друзями за кухлем пива та розказувати своїм дітям та онукам, А інші настільки темні та бридкі, що про них навіть не заведено переказувати одне-одному та навіть згадувати, їх бажано забути як про сьогоденний сон, а якщо й нагадають, то казати в відповідь “Ні, чоловіче, я цього не пам’ятаю. Тобі просто залетіла в голову якась нісенітниця та й по всьому!”.
Ця ж історія… ні, вона не підпадає ні під яку з вище перерахованих категорій. Вона особлива. Ця історія відбулась літом 1982 року, якраз в розпал сезону канікул. Та почалась вона трішки раніше – 28 травня того ж року.