4561 Results with the "Ч/Ч" warning
Визначення: стосунки чоловік/чоловік
- 
   Теперішній час. - Виходить... я буду в тебе у боргу? - Ясна річ, що будеш. - не відриваючи від того очей, Саманта пошепки запитала: - І що б ти без мене робив? Рей посміхнувся, і, погладивши її по волоссю, відповів: - Помер би давно, стікаючи кров'ю. Саманта, заплющивши очі, кивнула йому,… Теперішній час. - Виходить... я буду в тебе у боргу? - Ясна річ, що будеш. - не відриваючи від того очей, Саманта пошепки запитала: - І що б ти без мене робив? Рей посміхнувся, і, погладивши її по волоссю, відповів: - Помер би давно, стікаючи кров'ю. Саманта, заплющивши очі, кивнула йому,…- 
            
            289,9 K • Ongoing
 
- 
            
            
-  ФанфікХворію на тебе Він врятував світ, але втратив себе. Він звик домагатися свого. Він звик перемагати. Він не відпустить Снейпа – навіть якщо комусь (усім) доведеться померти. Він врятував світ, але втратив себе. Він звик домагатися свого. Він звик перемагати. Він не відпустить Снейпа – навіть якщо комусь (усім) доведеться померти.-   3,4 K • Чер 3, '25
 
-   
-  ФанфікПробач мені, любов моя… Омегаверс. Гаррі та Драко у шлюбі 15 років. І ось одного вечора Драко приходить додому з бажанням розлучитися. Омегаверс. Гаррі та Драко у шлюбі 15 років. І ось одного вечора Драко приходить додому з бажанням розлучитися.-   805 • Лют 22, '24
-   900 • Лют 22, '24
 
-   
- 
  РозділКінець? Чи ні? І тут я прокинувся. Під боком лежить мій коханий. Уві сні він такий розслаблений. Видно як життя зі мною його пошарпало. Але я хочу це виправити. Ех... Роботу ще ніхто не скасовував. Пора вставати. Я приготував сніданок не тільки собі, як це зазвичай буває, а й на всю сім'ю. Як я раніше… І тут я прокинувся. Під боком лежить мій коханий. Уві сні він такий розслаблений. Видно як життя зі мною його пошарпало. Але я хочу це виправити. Ех... Роботу ще ніхто не скасовував. Пора вставати. Я приготував сніданок не тільки собі, як це зазвичай буває, а й на всю сім'ю. Як я раніше…- 
            
            1,7 K • Completed
 
- 
            
            
- 
  РозділРозлучення Увечері я прийшов додому. Мій чоловік Гаррі накривав на стіл. Я підійшов до нього і, взявши за руку, сказав: — Я хочу розлучитися. Він не закотив істерики, не кричав, як я того очікував. Лише тихо запитав: — Чому? Я не відповів. Це дуже засмутило його. Тоді я не… Увечері я прийшов додому. Мій чоловік Гаррі накривав на стіл. Я підійшов до нього і, взявши за руку, сказав: — Я хочу розлучитися. Він не закотив істерики, не кричав, як я того очікував. Лише тихо запитав: — Чому? Я не відповів. Це дуже засмутило його. Тоді я не…- 
            
            1,7 K • Completed
 
- 
            
            
-  Фанфікeven Його розривало на крихітні атоми від усвідомлення того, яким далеким від нього став Ноа. Як рідко він став посміхатися і розповідати якісь банальні речі, типу того, як колись він впустив зубну щітку в унітаз, і довго думав, йти за новою чи зробити вигляд, що нічого не трапилося. Він не просто зробив крок назад, він по цеглині вибудовував стіни навколо себе, відгороджуючись від усього світу. Образ таємничого хлопця в усьому чорному, який співає зі сцени пісні про те, що болить найбільше і багатьом, почав зливатися з його другом нехай не дитинства – юності точно. Він любив того хлопця в чорному, любив його голос, манеру, риси, притаманні тій людині, яка хоче сподобатися багатьом і одразу, але ще більше він любив того підлітка, з яким вони разом пили пиво, ділячи останню поламану цигарку на двох. Того зануду, який спочатку казав: «Ти що, сказився?», а пізніше одразу: «Я в ділі!». Того, чиє волосся він заплітав час від часу, коли йому було нічого робити. І ті очі, які виражали набагато більше такого звичного для них відображення втоми останнім часом. Раніше з під пухнастих вій світилися карі вогники недоброго азарту, навіть коли було надто тяжко. А Ніколас знав скільки лайна пережив його друг, щоб ручатися за те, як тяжко йому було. Зараз очі Ноа світилися лише від чергового повідомлення на телефон опівночі, коли він брав його до рук тільки для того, щоб відкласти знову. Його розривало на крихітні атоми від усвідомлення того, яким далеким від нього став Ноа. Як рідко він став посміхатися і розповідати якісь банальні речі, типу того, як колись він впустив зубну щітку в унітаз, і довго думав, йти за новою чи зробити вигляд, що нічого не трапилося. Він не просто зробив крок назад, він по цеглині вибудовував стіни навколо себе, відгороджуючись від усього світу. Образ таємничого хлопця в усьому чорному, який співає зі сцени пісні про те, що болить найбільше і багатьом, почав зливатися з його другом нехай не дитинства – юності точно. Він любив того хлопця в чорному, любив його голос, манеру, риси, притаманні тій людині, яка хоче сподобатися багатьом і одразу, але ще більше він любив того підлітка, з яким вони разом пили пиво, ділячи останню поламану цигарку на двох. Того зануду, який спочатку казав: «Ти що, сказився?», а пізніше одразу: «Я в ділі!». Того, чиє волосся він заплітав час від часу, коли йому було нічого робити. І ті очі, які виражали набагато більше такого звичного для них відображення втоми останнім часом. Раніше з під пухнастих вій світилися карі вогники недоброго азарту, навіть коли було надто тяжко. А Ніколас знав скільки лайна пережив його друг, щоб ручатися за те, як тяжко йому було. Зараз очі Ноа світилися лише від чергового повідомлення на телефон опівночі, коли він брав його до рук тільки для того, щоб відкласти знову.-   3,4 K • Кві 22, '25
 
-   
- 
  Розділ*** Ніколас м’явся під дверима, заламуючи собі пальці, прислухаючись до хрусту кожного суглоба. Він ніколи не вмів чекати, особливо, коли нервував. Відчуття завжди були схожими на очікування своєї черги перед тим, як витягнути випадковий білет на екзамені. Очікування не було… Ніколас м’явся під дверима, заламуючи собі пальці, прислухаючись до хрусту кожного суглоба. Він ніколи не вмів чекати, особливо, коли нервував. Відчуття завжди були схожими на очікування своєї черги перед тим, як витягнути випадковий білет на екзамені. Очікування не було…- 
            
            3,4 K • Completed
 
- 
            
            
- 
  РозділЧастина 1 Вечірні сутінки потроху укутували місто та розчиняли його в темноті, поглинаючи денне світло, якого з кожною хвилиною ставало все менше і менше. Великі краплі дощу барабанили по дахах і наввипередки стікали з вікон. Купа людей, які без успіху намагались сховатись від… Вечірні сутінки потроху укутували місто та розчиняли його в темноті, поглинаючи денне світло, якого з кожною хвилиною ставало все менше і менше. Великі краплі дощу барабанили по дахах і наввипередки стікали з вікон. Купа людей, які без успіху намагались сховатись від…- 
            
            1,9 K • Ongoing
 
- 
            
            
- Попередній 1 … 8 9 10 … 27 Далі

