574 Results in the "Вірші" category
Definition: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
-
Chapter
tristitia.
Дивитись на себе — гидко. Чи то у відображенні дзеркала, чи то у відзеркаленні дійсності. Всім навкруги це вже до нестями набридло. А власні закони знову набувають беззаперечної чинності. Відчувати себе — нестерпно. Я рахую до десяти і знову запиваю бридкі пігулки. Пройшов вже…-
156 • Ongoing
-
-
Chapter
That`s the way I loved you…
*** У твоїх очах я готова забутись, Блукати годинами, а може і днями, Океан, що манить блакиттю, І хвилі, що заносять подалі. Хочу руками волосся заплутати, Ніби зайти у ниву пшеничну, По всій голові крос пробігти, Торкаючи пшеницю золотисту. Якби ти знав, як…-
392 • Ongoing
-
-
Chapter
Sans espoir, j’espère
7.11.25 Sans espoir, j'espère Очі карії і коси, Темні брови - мов птахи. Довгі вії, наче крила, Що тріпочеш ними ти. Легко поряд, та бентежно. Думать що? Не знаю я. Складно думати належно. Думать як? Забулася... Як щаслива - брови-крила Підлітають догори. Як в житті суцільна злива - Нишкнуть…-
265 • Ongoing
-
-
Chapter
nights
твоє рожеве волосся знову лагідно лоскоче мою шию, твої срібні очі знову дивляться на зорі серед ночі, твої руки знову ніжно торкаються моїх, й між нами знову час немов застиг. тобі не страшно знову тікати зі мною після відбою, твої ніжніші за все в світі губи знову на моїх,…-
101 • Ongoing
-
-
Chapter
Monochrome kiss
Сьогодні розказать вам мушу, Історію, як світ стару. Про демона, що любить душі, І графа, що затіяв гру. Він був у відчаї, самотній, Згубив свій дух і віру враз. І потопав у тій безодні Не помічав, як плине час. Але в один із днів кошмарних Коли його вже й страх покинув, Останній…-
414 • Ongoing
-
-
Chapter
Memento amoris
Memento amoris Не можу дивитись у твої очі Бо вони мертві, холодні наче зима. Ти заморожуєш моє сердце уночі А потім удень твориш дива. Мордуєш любов словами І пошлістю денний світ. Ти знаєш що є між нами? Холодної стінки лід. Чи знаєш що я кохаю? Безглуздо наче ввісні. Чи знаєш ти…-
708 • Ongoing
-
-
Chapter
je t’aime mon soleil
Сонечко моє золоте, Навколо тебе усе зацвіте! До нестями я люблю лиш тебе. А Данте каже, що потрібно любити себе. У моїй памʼяті згадується день, Коли на дивані ти сидів, і наспівував пісень.. А я поряд сидів, ти мене обіймав І вдихав твій запах лісних…-
251 • Ongoing
-
-
Chapter
In vino veritas
Колись в часи прадавні й хворі, Засмічені тяжким життям і горем, Смердючі пахощами людського нутра І брудом спільного немитого ярма. У ті часи старі і вже забуті Закинуті в далекий темний кут Траплялися, часом, діла великі й люті Та канули спомини їх впусту. І як сповідувати…-
420 • Ongoing
-
-
Життя – легке, бува важким: Назад, вперед, шляхом прямим, То світить сонце, мучать грози, То цукор, сіль, як білі сльози. Життя – це також радість, щастя, То хвилювання, то напасті. Твій шлях короткий, чи він довгий, Заплутаний, чи, може, вбогий. Життя – це золоті…
-
65 • Ongoing
-
- Previous 1 … 50 51 52 … 58 Next
