562 Results in the "Вірші" category
Визначення: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
-
Розділ
Калина на ставочку
Ой калина, Калинонька На на ставочку барвінонька А ми бігаємо разом І сміємся не одразу А ставочок все шумить В ставочок все манить Ой дивчино. Гей красуне Над водою все чарує І волосячко сіяє І усмішка полоняє А ставочок все шумить А ставочок все манить Ось і зіллячко…-
166 • Ongoing
-
-
Розділ
Кава. Львів
Кава. Львів. Купа вогнів. Чиєсь кохання... Дивися - сніг. Білі лопухи Летять у небі. Падають на вулиці, На ліхтарі. Так: кава, Львів, Чиєсь кохання Піл жовтим світлом…-
28 • Ongoing
-
-
Розділ
Історія
У кімнаті моїй є чотири стіни, Три із них – презнайомі, четверта ж безлика, До неї, коли б не вернулася я, повернена завжди моя спина. У оточенні своїх чотирьох стін почуваюсь відносно безпечно, Доки в вухах моїх лине пісня, яка Проводжає в світ білий, пустельний, Відчуваю,…-
476 • Ongoing
-
-
Розділ
Іскра невгомонності.
UTF-8 = 07.10.2019 13:20 script5. <beginning> Нічого живого не лишилось. Нитки порвані, лялька розтрощилась. В люті готовий розбивати ваші стіни, Несправна захисна система, лабіринт в руїнах. Камуфляж вам не допоможе, Бога немає, Псалтир, 13 псалом, А низький соціальний…-
4.2 K • Ongoing
-
-
Розділ
Із чого зіткана вічність
Хотіла б я смерть полишити Та з чого вічність зіткати Життями не вийде – занадто їх мало А смерті якраз забагато Хотіла б я вічність зіткати Боюся у мене не вийде Бо люди полишили вже і вмирати ТАк, жити їм закортіло Хотіла б життя полишити Негоже з них…-
72 • Ongoing
-
-
Розділ
і нікуди
Від їхнього "миневинні" відпрацьований рвотний рефлекс. Нас відкинуло вибухом на тисячи кілометрів і Укрпошта шукає новий поштовий індекс, поки хтось із зневірених шукає життя у центрах - у центрах воронок від бомб і ракет, і десь під землею абсурдно цвіте життя, і це…-
171 • Ongoing
-
-
Розділ
І ніколи не дізнаюсь я…
І ніколи не дізнаюсь я, Що мала на увазі ти. На мене подивилась усміхаючись, Та пішла, нічого не сказавши. Зимовий вечір. Тиша. Я один. Дивлюсь на твій портрет. Така небачена краса, Всміхнувся я, - заплакав. Чому… не знаю. Може все ж таки сумую за тобою. Ніколи не дізнаюсь я, Що…-
65 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 35 36 37 … 57 Далі