561 Results in the "Вірші" category
Визначення: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
-
Розділ
Нас завжди “п’ять”
Хочеться, щоб це був просто страшний сон У кінці якого ти вийдеш до нас Зі своєю ясною посмішкою Якою ти завжди вітав усіх навкруги Просто з тобою нам хочеться сміятися і веселитися Також ми хочемо разом з тобою Працювати, танцювати й співати Та, на жаль, наші надії…-
0 •
-
-
Розділ
Надія
Цілунків полум'я не розірве снаряд, Обіймів жар ніщо не спинить, Не відведу очей, якщо почую град, Сирена слів не перекриє. Ми ще побачимось, послухай, Слізьми ти ради тут не даш, Весна згадає мирний грудень, Та пролуна святковий марш. У нас на двох ще все життя, Нам рано про…-
114 • Ongoing
-
-
Розділ
Надія
Не вір мені , бо я брехати вмію Не вір холодним і сухим словам моїм Коли дивлюся в твої очі В душі моїй небачені вогні . Не вір моїм стальним очам з суворими бровима Не жди мене , бо я і так прийду Я принесу тобі свою надію , А подарую смуток і біду , Бо проклятий я до віку ,…-
157 • Ongoing
-
-
Розділ
Навколішки пощади не проси
навколішки пощади не проси, як не хотів би - не пробачить. у тебе очі кольору зимової роси, а в неї - очі помсти. що ж це значить? І від кохання люди божеволіли уже, Вони зривали маски, марили майбутнім. Але яке майбутнє їх чекає, як воно - чуже..? Які розчарування їм підніс…-
117 • Ongoing
-
-
Розділ
Навіщо?
У вирі безсоромних авантюр П'янію, мов від келиху вина. Твої слова - напущений кутюр, А може щира сповідь і вина? Ти не простий, та й я не ликом шита, Ми находилися по лезу вже сповна. Було ще на початку ясно, що не вийде, У нас з тобою більше щось ніж гра. Хоча чому? Це ж грою не… -
Розділ
На чужині
Сонце сяє, та не гріє, Мов холодна та зоря. Хоч і небо ясне, синє, Відчуття - немов тюрма. Світ навколишній лякає, Він ворожий, він чужий. Навіть те, що зветься домом Має подих крижаний. Розпалю гарячу грубку, Грітиму свої долоні, Та болять у мене скроні Як болить в…-
85 • Ongoing
-
-
Розділ
На морському дні
Море тихо несло звістку Від слів злих її хова. Море хвилями накрило Вбиті у бою тіла. Море шепотом молило, Дивлячись у небеса, Щоб юнцям дали могили І їх не їла звірота. Море тихо несло розпач, А разом з ним ішов палач. Матері іще не знають Та уже заводять…-
474 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 25 26 27 … 57 Далі