3118 Results in the "Оріджинал" category
-
Розділ
1.
Ведеться від лиця Автора - Ну привіт, Сашуня,- холодок пробіг по спині хлопця Прівєт,М..Матвій,- з заминкою привітався він до прибулого."Сьогодні понеділок, перший тиждень жовтня. Вже минув місяць після знайомства з моїм найстрашнішим і одночасно найбажанішим кошмаром",- Думав…-
508 • Ongoing
-
-
Розділ
1.
у тексті присутні спогади. і те, що Наталя розповідала своїй онуці – виділено курсивом. а те, що в цих спогадах написано звичайним шрифтом - це ті особисті спогади, які залишилися лише в пам'яті головної героїні та які не призначені для дитини ;) дуже сподіваюся, що при прочитанні…-
3.5 K • Ongoing
-
-
Розділ
1.
Від кабінки загального користування неприємно тхне. Мабуть прибиральниці в черговий раз продовжують ігнорувати її існування, оминаючи цю дорогу сотнями інших. Таке продовжується аж допоки певні обставини не змусять когось із керівництва скористатись вуличним туалетом. От…-
2.9 K • Ongoing
-
-
Розділ
1.
Сонце хилилося до заходу сонця, але все ще було ясно. Дві дівчини вирішили прогулятись. Вони йшли стежкою, яка вивела їх до лісу. Знали дівчата його добре, та й він був неглибоким; навіть якби загубилися, то рано чи пізно вони вийшли б кудись із нього. Ішли, розмовляючи один з одним.…-
631 • Ongoing
-
-
Розділ
1.
Анастасія прокинулась. Вона любила довго ніжитись у ліжку, та цього разу все було інакше. Вона швидко скинула із себе легку шовкову ковдру, та великими, стрімкими кроками підійшла до дзеркала.Дівчина подивилась у зеркало, і на мить застигла від шоку, чи можливо навіть від жаху, та…-
558 • Ongoing
-
-
Розділ
1.
Бордова кров до сих пір наче на моїх тремтячих руках, а бездиханне тіло, чий образ назавжди залишився в моїй пам'яті, іноді з'являється у кошмарах, лякаючи до скону і панічних атак. Але все це неважливо. Неважливо, що через мене людина втратила життя, яке тільки-но… -
Розділ
1.
Ніч. Дах дев'ятиповерхівки. Вони. Дві незаймані душі, переживших стільки лайна, що тяжко уявити простим міщанам. Вона, дев'ятнадцяти річна дівчина, від якої відвернулися всі. І він, двадцяти річний юнак, друг по нещастю, і єдиний хто погодився вислухати її. Вони майже незнайомі.…-
730 • Ongoing
-
-
Розділ
1.
Я заглядаю в твої очі — два ясних сапфіра І моє серце стягує печаль, Колись казав я тОбі: «Тримай себе в руках, дівчИно!» А тепер я плачу сам. Фальшивість слів і змушена привітність —це все належало відбросам, але тільки не тобі. І як же боляче було спостерігати… -
Розділ
1?
Звуки розсіювались від потріскування годинника. Ті, яким вдалось врятуватись, зрештою збирались в шипіт. Це легеньке гудіння відтворювалась дзвоном в думках студентів, як і ширилась нудьга. Погляди шукали динаміки за вікном, шлунки враз згадували про ситні страви з кафетерію.…-
172 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 296 297 298 … 312 Далі