3294 Results in the "Оригінал" category
-
Chapter
Глава 9. Amore (?)
Недалеко від місця, де дорога звертала у двори, Інгвар зупинився. «Маленька прогулянка» затягнулася до вечора, доки Рейн не згадала, що їй час повертатися. Хлопець попрощався і залишив її наодинці, розуміючи, що з’являтися перед наставником поки не бажає. Разом із тим Альда…-
138,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Глава 16. Кінець місії
«Рада б таке точно не схвалила», – ця думка виникала в Інгвара щоразу, як він бачив себе у віконному склі чи дзеркалах заднього виду. У спробах описати свій вигляд лицар вагався між «міський божевільний», «пташеня Кастільйоне» й «у цирку зник клоун, не видавайте мене, будь ласка».…-
138,6 K • Ongoing
-
-
- Мейлі? Чому ти тут? - лікар, що сидів за столом, підвівся і підійшов до тих, що тільки-но увійшли. - Це я привів його, сер, - відповів Томас. - Він біг кудись у сльозах... я подумав, що краще буде привести його до вас. - Хм, судячи з твого домашнього вигляду, тебе знову випхали з трейлера? -…-
287,3 K • Completed
-
-
Chapter
Прощавай, я
Холодний сніг падав з неба. Брудно-синьо-сірого неба. Колись воно було символом свободи. У дитинстві здавалося, що якщо простягнути руку достатньо виско і стрибнути - спіймаєш хмарку. Коли в світі ще все було гаразд, люди любили ходити на новорічні базари. Там було усе: в'язані…-
528 • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 1
Розділ 1 Ніч, що ми знаєм про неї? Тільки ніччю нам відкриваються секрети інших людей. Тільки в цей час ми відкриваєм душу, робимо не дуже нормально-моральні вчинки. Та тільки зараз, тільки тут ми живимо, дихаємо, це «ми» зараз справжні. Ось така вона ніч: роздягає повність,…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Secrets of Wysteria
Навіть у світлі яскравого сонця кладовище виглядає моторошно. Сірі могильні камені вишикувались, ніби сторожа, з тьмяних фотографій дивляться ті, кого давно немає серед живих. Йду швидко, бажаючи скоріше покинути це прокляте місце. Я не можу знаходитися тут. І в той же час…-
1,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Страшна історія про суп
- Підкинь ще дерев’яшок, а то довго так не просидимо. Максим мовчки встав і пошкандибав до гори фанери, котру ми збирали з викинутих на Смітнику меблів. Ззаду я побачив, що у нього з’явилось ще одне сиве пасмо, котре він намагався закрити капюшоном. - Слухай, фройнд, може тобі…-
840 • Ongoing
-
- Previous 1 … 210 211 212 … 330 Next
