9247 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Чому?
- Я живий? Чому? - Чому я живий, моє серце не б'ється. - Чому? Чому? Чому? Чому?! Тіло обмазане чорнотою, яка запахом нагадує кров. Чорна рідина окутала усі можливі частини колись живої людини. Холодно. Темно. Липко. Тихий страх всередині лапами бити перестає, відчуття розпачу…-
666 • Ongoing
-
-
Chapter
Flowers and sea
Сокджину снилось море. Джин ніколи не думав що святкуватиме своє 25-ліття так. Під так мається на увазі в брудному кузові вантажного автомобіля, по дорозі в бордель. Він тут не один їх шестеро, і всі з абсолютно різними історіями, проте тепер вони мають дещо спільне: усі…-
2,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
shut-eye [1]
– Блять. Захололі пальці ледь висікають іскру із запальнички, що миготить сигнальним вогником в темряві і падає кудись вниз, добре б не на куртку, вона нова і надягнута навряд хоч пару разів. Пробує знову, полум'я чиркає шкіру, але та червона і, здається, обморожена настільки, що…-
2,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
shut-eye [2]
День вмивається дощем і причісується вітром. День топчеться по ньому грубими черевиками, у Чонгука на щоці замість старого шраму слід від вимазаної в багнюці підошві, протектор залишив відбиток до найменшого виступу, малюнок стягує шкіру, яку і так саднить. Чонгук чомусь думає…-
2,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Глава дев’ять: Хто це?
Обкладинка до цiєï глави Двері скрипнули і в приміщення зайшов Чон разом з ще одним хлопцем. Вони тихенько зняли взуття та верхній одяг - Стій тут і чекай доки я не гукну. – прошепотів Гук хлопцю та пройшов по коридору прямо на кухню. Ставши в дверях хлопець подивився на свого…-
7,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Спогади, що ранять душі
Техьон ще на кілька хвилин, забувши про гостя, зачудовано залип на великі пелехаті сніжинки, що одна за одною спускались з небес у хаотичному то швидкому то повільному танці. Такі гарні, чарівні та елегантні зараз, завтра стануть лише грязюкою під ногами заклопотаних та байдужих…-
26,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Пізній гість та перший сніг
Техьон сам точно не знаючи нащо, понуро визирнув у маленьке віконце на своїй крихітній, тьмяній кухні, недбало розтуляючи жалюзі кінчиками пальців, перед тим як відчинити скрипучі, тонкі вхідні двері, які вічно продувало та вийти врешті на вулицю. Напевно це вже просто…-
26,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 891 892 893 … 926 Next
