9309 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Частина 2
— Щось ти сьогодні так мало говориш, — Чжоу Цзишу сів навпроти Вень Кесіна і подивився на нього з-під лоба. Вони розмістились на невеликій галявині біля широкої та стрімкої річки і якраз збирались перекусити: вечеря була вже готова. — Ох, А-Сюй, а ти сумуєш за моїм голосом? —…-
7,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Стервожерове
ніч проходить крізь сталь дверей без одежі, самі кістки - даруватиме зграям дощ і пом’яті чужі казки. заклопотаний тихий дім шорохово втинає сон (треба вкласти своїх дітей: затулити роти вікон, позгортати щурам хвости і Русалонці жмутком мул - та й під подушку; Сфінксе, спи, може…-
215 • Ongoing
-
-
Chapter
ЗУНР
Привітаємо цьоцю ЗУНР з її 104 днем народження Київ. 1920 рік. – Ось так.. Тепер друга ніжка..– хлопчина притримував маленьку дівчинку за руки, навчаючи її ходити. – Молодець! В один момент він відпустив руки, і голосно крикнув, так що було чути на другий кінець квартири. –…-
11,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 16
Мені потрібна допомога в розставленні міток. Підкажіть, які ще теги треба виставити? _______________________________________________________________ З того дня, як я повернулась з Вежі, пройшло майже два місяці. За цей час змінилось не багато. Більшу його частину я проводила з Шисуі, Ітачі та Саске, весь…-
86,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
paws!!★彡
лапки!! Ввечері, повертаючись додому, я слухав шелест листя, був ним зачарований. —Сьогодні був важкий день, але..здавалось, я нічого не робив,-говорю це я до вітру, проте, це виправдання, я частенько розмовляю сам із собою. Мій день…а що взагалі було? Мабуть, мені потрібно зайняти…-
853 • Ongoing
-
-
Chapter
Любов в її холодних обіймах.
Венздей як завжди сиділа у кімнаті і писала нову сторінку для свого роману. Цьому заняттю вона приділяла годину в день, і не хотілося щоб їі хтось відволікав. Але це було неможливо. Адже в її кімнаті жило таке яскраве і непосидюче дівчисько, яке постійно щось щебетало. Складно…-
522 • Ongoing
-
-
Chapter
Частина 3
Саюрі схуд, погано пах і виглядав по-дитячому щасливим. Вони покинули Мондстадт через бокові ворота, і тепер той крокував поруч, милуючись напіврозтанутим снігом і підставляючи обличчя під несміливе весняне сонце. Ділюк не розумів причини цих веселощів, не мав бажання…-
13,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 153 154 155 … 933 Next
