Нічні зміни

На вулиці свистить вітер, шархутить листя на деревах. Люди біжать у теплі домівки. Живуть життя. А деякі люди ці життя рятують.

Зараз два лікарі-хірурги сидять у кабінеті, п’ють чай. На годиннику близько одиннадцятої вечора. Нічна зміна. Останнійм часом у них збігаються графіки змін. І це не може не радувати. Вони можуть проводити більше часу разом. Обійматися зранку, коли нікуди не спішать. А на змінах проводять багато часу у кабінетах один одного. Проводять обходи разом.

– Як день? Як пройшла операція на серце? – запитав один з хірургів. Він був крупної статури, високий, і з зачіскою “їжачок”.

– Все пройшло добре. Навіть дуже. Зараз дивимось за її станом, – відповів, роблячи ковток теплого чаю, інший. Його волосся було зібране у пучок, на підборідді видніється легка щитина. Операція, яка на перший погляд повинна бути важкою, пройшла без ускладнень і надто легко. Це насторожує. – А у тебе як? Сьогодні нічого не було?

– Не було. Одну з операцій перенесли на понеділок. Тому сьогодні я був повністю вільний. Сидів тебе чекав, як вірний пес Хатіко.

– Ну, ну. Я теж скучив, – хірург ніжно подивився на колегу. Розвернувся на стільчику, постукав по своїх колінах, запрошуючи на них сісти. Чоловік навпроти одразу прийняв це запрошення. Поставив чашку з уже охолонувшим чаєм на стіл і вмостився на коліна до свого хлопця. Інший у свою чергу одразу обійняв його і почав розціловувати його обличчя.

– Нууу, Тимуре, лоскотно ж. Я ж казав тобі поголитися зранку. – Промуркотів Назар, намагаючись ухилитись від поцілунків

– Вибач. Прийдем додому — поголюся, обіцяю, а зараз дай я насолоджуся тобою.

Після цих слів Тимур знову почав цілувати хлопця. Залишав ніжні пуцілунки на лобі, щоках, носі. Задержався на губах, цілуючи їх, а потім плавно переходить на шию. Назар у свою чергу відкидує голову назад. Вони б могли ще довго так сидіти, якщо б у кабінет не увірвався їх колега Ігор. Двері з грохотом відчиняються і у кабінет залітає захеканий анастезіолог.

– Привезли дівчину. Важка. Три ножових. Одне у ногу, два інші у живіт. Втратила багато крові. Зараз везуть у третю операційну. – ледь дихаючи, пояснює хлопець колегам. Лікарі одразу ж підриваються з місця і мчаться по коридору до операційних.

– Яка група крові? – запитує один з хірургів, біжучи по коридору

– Четверта негативна

– Твою ж на ліво. У нас вона є? – Вони починають бігти ще бистріше. Не у багатьох людей є ця група крові, тому і для переливання її завжди небагато.

– Так. Вже стоїть крапельниця. – лікарі з полегшенням видихають.

Забігають до операційної. Швидко, але ретельно вимивають руки. Медсестри допомагають надіти стерильний одяг і готують обладнання. Через пів хвилини на каталці завозять дівчину. Нога перев’язана, щоб зупинити кров. Вони починають діяти. Анастезіолог вводить наркоз. Після чого Тимур робить розріз на животі, щоб перевірити чи не ушкоджені внутрішні органи.

– Задітий шлунок. Поріз невеликий. Задіто тільки передню стінку. – швидко пояснює ситуацію Тимур, після огляду.

Хірург накладає затискачі на пошкоджені судини. Відгороджує серветками отвір, щоб запобігти витіканню вміста шлунку. Ще раз оглядає і починає зашивати. Потім ще раз оглядає чи не задіто ще якийсь орган, і впевнившись що нічого не пропустив, починає санацію — очищення та промивання черевної порожнини. Після цього всього він може почати ушивання рани. Зашиває м’язи, фасцію, підшкірну клітковину і шкіру.

У цей час Назар займається колотою раною на нозі. Обережно розширює скалпелем рану, щоб ретельніше обдивитися її. Перевіряє на наявність бруду, уламків чи інших сторонніх тіл. Ретельно обробляє фіз. розчином. Обрізає нежиттєздатні краї. Після цього може почати зашивати. Повторює всі дії Тимура.

І тільки після цього операція закінчена. Вона тривала близько двох годин. Дівчину перевозять до реанімації.

Як тільки Тимур зайшов до свого кабінету, одразу впав на кушетку. Лягає на бік і хлопає рукою по місцю біля себе. Назар підходить до нього і втомлено падає біля хлопця. Тимур обіймає Назара, закидає ногу і заривається носом у шию.

– Дуже втомився? – тихо запитує Назар

– Трішки. А ти?

– Теж.

Вони лежать так ще з пару десятків хвилин. У кабінеті чутно тільки їхнє дихання, цокання годинника. Аж раптом Назар відчуває шершаві губи на своїй шиї. Тимур плавно переходить до ключиць. Але далі йому спуститься не дають міцні руки хлопця

– Ти не хочеш? Я щось не так зробив? Ти дуже втомився? Вибач, я не подумав і…– починає тараторити Тимур, але його перебивають

–Ей, ей. Стоп, – Назар взяв у руки лице свого хлопця,– заспокойся. Все добре, мені приємно, я не проти. Але ти впевниний, що хочеш на кушетці? Тут якось не цікаво,

– Не цікаво? – здивувався хлопець. Він почав роздивлятися кабінет, шукаючи де це може бути цікаво. І тут на його очі потрапляє інвалідний візок. Він сідає на кушетку, Назара садить на свої коліна і повертає його голову до візка. У того очі одразу по п’ять копійок. Він не очікував такого. Але… Це повинно бути цікаво.

– Ти здурів. Я то не проти, але ж там незручно. – Назар йорзає на колінах хлопця, вмощуючись зручніше і закидує руки тому на шию

– Зате цікаво.

Тимур піднімає Назара на руки, зжимаючи його бедра у своїх руках. Той у свою чергу обхватує талію хлопця, щоб триматися міцніше. Вони підходять до візка. Тимур садить хлопця , нажимає на важелі по боках візка, і гальмовий механізм притискається до колес, не даючи їм зрушити з місця. Скидає свій халат і верхній одяг, після чого повторює це з хлопцем навпроти ,водночас цілуючи його. Коли він скидає з нього футболку припадає губами до міцних грудей. Облизує сосок, зачіпає його зубами і втягує у рота. Він одразу чує тихий стогін зверху. Продовжує цілувати вже таке рідне тіло, поки руками розстібає ширінку штанів. Він скидає їх, але нижню білизну знімати не спішить. Зжимає вже затверділий орган через тканину і починає гладити.

–Ну, і хто сьогодні буде зверху? – ігривим тоном запитує хлопець знизу, потроху відтягуючи резинку трусів

– Минулого разу був ти, тож, думаю сьогодні буду я. Якщо ти звісно не проти.

Тимур лиш киває на знак згоди. Встає і йде до свого шкафчика, витягує невелику баночку змазки, яка лишилася після минулого разу. Поки йде назад знімає вже і свої штани. Сідає назад на коліна і знімає нижню білизну. Перед ним відкривається напрочуд гарна і сескуальна картина. Хлопець сидить з видкинутою на спинку головою, повністю оголений, із розчервонілими губами від поцілунків.

– Боже, який же ти у мене гарний, – Тимур невитримує, сідає на коліна хлопця, обіймає і починає цілувати палко. Їхні язики сплітаються в одне ціле, а члени труться один об одного, через що обоє хлопців стонуть у поцілунок. Назар трохи відстороняється, щоб дістати змазку і видавити холодну рідину собі на пальці. Розтирає по всіх пальцах. Іншою рукою роздвигає половинки поширше і потім вставляє одразу два пальці.

– Мгх…– Тимур обіймає кріпше, трішки зарапаючи спину.

Назарз потроху починає рухати пальцями всередині, водночас залишає вологі поцілунки на лиці навпроти. Тимур стоне низько, тихо, щоб ніхто не почув. Назар розтягує його повільно, щоб не зашкодити. І тільки після того, як впевнився що розтягнув його достатньо, витягує пальці. Тимур хниче йому на вухо. І поки він відволікся на відчуття пустоти знизу, Назар обережно вставив голівку члена. А через декілька секунд різко насажує хлопця на свій орган. Від такого різкого руху Тимур падає вперед на хлопця. Назар не спішить починать рухатись, дає звикнути. Весь цей час вони цілуються, цілуються і цілуються. Губи, щоки, шия, лоб,ключиці. Всі частини до яких тільки можуть дотянутися губи.