Пролог. Біографія.

Ім’я: Рейчел Рот.
Прізвисько: Рейвен.
Вік: 19.
Статус у суспільстві: Лиходій.
Уміння: Володіє магією, левітацією, може перетворюватися в чорного ворона. Також має пізнання в хімії, історії, кунг-фу.
Зовнішність: Світло-сіра шкіра, фіолетові очі, таке ж волосся підстрижене під каре, на лобі видніється червоний камінь, чи то прикраса, чи то родова позначка, ніхто точно не знає.
Коротка біографія: Народилася в родині лиходіїв. Батько – демон, мати – звичайна людина. Вона напівдемон, з дитинства була в компанії лиходіїв. Була на домашньому навчанні, але часто проникала до школи під виглядом звичайної людини. Так і отримала пізнання в хімії та історії. Майстерності бою кунг-фу її навчив місцевий боєць. У 15 років батьки поїхали, а вона залишилася в Джамп-Сіті і продовжила лиходійську кар’єру. За 4 роки зуміла отримати злодійський рівень «C» за шкалою «A, B, C, D, E». Зараз її справу передали детективу Гарфілду Мак Логану.

Ім’я: Гарфілд Мак Логан.
Кодове ім’я: Біст Мен.
Вік: 20.
Статус у суспільстві: Детектив, поліцейський.
Уміння: Може перетворюватися на різних тварин, що дуже корисно для кар’єри поліцейського, вища освіта, відмінні пізнання в математиці, також добре розвинена логіка.
Зовнішність: Зелений колір шкіри, темно зелений колір волосся, високий, гарної статури.
Коротка біографія: Народився в родині вчених. Коли ті змішували ДНК різних тварин, Гарфілд випадково виплеснув це все на себе. Через кілька днів шкіра і волосся стали набувати зеленого відтінку. Пізніше його здібності стали виявлятися через зміну на різних тварин. Для себе він вирішив, щоз цими здібностями допомагатиме людям. У 15 років його батьки померли в автокатастрофі, він пережив це дуже важко. Але він зміг здобути вищу освіту, і здійснити свою мрію, допомагати людям. Він вступив до команди «Юних Титанів» і отримав прізвисько Біст Бой, а пізніше Біст Мен. Це ім’я стало його кодовим. Пізніше пішов із команди, оскільки вона розпалася. Але всі герої, які були в ній, досі допомагають городянам Джамп-Сіті. Гарфілд пішов працювати в поліцейську дільницю.

Перша справа яка пов’язала долі цих двох, не дуже звичайних, людей відбулася ще за півроку до основних подій. Чудовий сонячний день, тисячі людей на вулицях і в магазинах, хотілось відпочивати і забути про всі труднощі. Але в поліції нема часу на байдики, треба бути на варті громадян. Виклик на рацію до поліцейського Логана надійшов моментально. Знов грабіжка, не складне діло, вирішується доволі швидко, якщо громадяни теж допомагають інформацією. Швидко прибувши на місце злочину, вже досвідчений, на той час, детектив і поліцейський Логан одразу почав розпитувати людей про ситуацію. Заручників нема, потерпілих теж, тільки декілька людей в шоковому стані, але ними вже займаються медики. Всі присутні вказали, що грабіжниця ще досі в приміщенні ювелірного магазину і цивільних там нема, тільки вона сама. На думку спало тільки “Легка здобич, навіть не тікає”, і Гарфілд з напарником, витягнувши пістолети з кобури, почали йти до входу в магазин.
– Кинь зброю і виходь з піднятими руками! – прокричав хлопець у вибиті двері з ювелірного магазину.
Наставивши пістолет у центр приміщення вони чекали дій грабіжниці. Світло там мерехтіло, а сонце не діставало до кінця залу, тому вони не бачили усіх дій злодійки, але через деякий час вони почули як щось впало на підлогу. Не зводивши прицілу, вони почули як цокають каблучки по підлозі, і з, відносно темної частини, залу виходить дівчина. У неї не було ні зброї, ні награбованого, вона йшла спокійно і розважливо, ніби знала, що їй нема куди діватися. Майже дійшовши до виходу вона зупинилась, не опускаючи рук.

– Хлопчики, не хочете трохи побавитись? – з легкою посмішкою сказала вона. – А то просто арештувати мене, здається не так уж і весело.

З її вуст не сходила посмішка, а в очах загорілись вогоньки азартності. Впевнена і повна готовності, дівчина все одно зробила шаг до поліцейських. Ще один шаг і ще один. Напарник Логана вже дістав наручники і був готовий при першій можливості захопити злодійку. Але навіть сили не довелося прикладати, вона сама підійшла і виставила руки для того, щоб їй надягнули наручники. Рейвен тільки фиркнула, бо ніхто з поліцейських не підтримав її задумки про розваги.

– Серйозні ви, не цікаво. – вже перебувавши “зв’язаною” пробубніла вона поліцейським. – Особливо ти, зеленоволосий, мені здавалось, що ти любиш порозважитись, а ти і слова мені не сказав. Сумно, дуже сумно.

– Припиняй балачки, веди її до машини. – БістБой вперше бачив цю злодійку, і пропустив все, що вона казала мимо вух.

Сховавши зброю та закинувши злодія в машину, він вже був готовий відчитатися перед керівництвом про вдалу справу. В моменті, як він дістав рацію, хлопець наблюдав за дівчиною в машині, і, не встигнувши кліпнути очима, побачив як її вже там нема. Моментально діставши зброю, він, мало не відірвавши, відкрив двері поліцейської машини і не знайшов там нікого. Із-за спини почувся легкий смішок і цокотіння каблучків по асфальту. Злодійка стояла біля входу в магазин, вже разом з награбованим і, прикривши рота від смішків, дивилася на розгубленних поліцейських.

– Ладно, посмішили ви все таки мене трохи. – з якоюсь зверхністю вимовила вона. – Але мені вже час, дуже всім дякую за увагу, виступ закінченний.
Все інше відбулося з молнієносною швидкістю. Логан вистрілив в ноги дівчини, щоб затримати ту, але вона з легкістю увернулася від куль, і тільки встигнувши промовити декілька незрозумілих слів, з землі вирвався ліхтар, і врізався у стіну прийнявши букву “R”. А дівчина просто зникла. Обшукавши все приміщення, всі найближчі будинки та закаулки, вони її не знайшли. Ніхто не постраждав, але справа була завалена. В відділку Логан відчитався перед керівництвом, розповівши всі деталі, указавши і здібності, які він встиг побачити, і зовнішній вигляд злодійки. Виявилось, що це вже не перша її грабіжка, і всі рази, вона тікала так само. В відділку хлопець завоював довіру і пошану серед колег, причиною було не тільки колишнє перебування в групі “Юних Титанів”, але й кмітливість та працьовитість. Через деякий час справу по “Рейвен”, передали на розслідування Гарфілду.