(4)

Наступний день був таким самим, як і попередній. Ніби день бабака. Все здавалось однотипним і сірим. Хотілось кудись піти. Кудись далеко.Щоб не бачити цього всього. Але простіше було б піти з життя, ніж кудись виїхати. Ніл з самого дитинства загруз
у цьому похмурому світі, де він був нікому не потрібен…
Звичайно зараз вихідні, тому він міг би просто піти гуляти з Ендрю або Миколою. Але одному він зіпсував настрій, напевно назавжди, так ,що він мабуть і не захоче більше з ним говорити, а в іншого з’явилась дівчина, і він повсюдну ходив з нею, тому Ніл знову став нікому не потрібним.
М.- хей, Ніл, а давно твоя сестричка спить з мужиками?, — Ніла окликнув до болю знайомий голос.
Н.- А?
М.- Б, я тебе питаю: давно чи тільки нещодавно почала?
Н.- Слухай, вибач. Я сказав учора лишнього, але відвали поки калікою не залишився. Ні з ким моя сестра не спить.
М.- Хіба? Вона майже щодня  зі своїми бойфрендами по ресторанам ходить. Може, ти скоро дядьком станеш.
Нілу захотілось завершити цю розмову.Хлопець не бажав далі слухати співрозмовника. В наступну мить по лиці Миколи прилетів легкий удар.
М.- Пф.. і це все що ти можеш, — Микола розвернувся і пішов. В продовж усього дня, Ніл не міг зосередитись. Він постійно думав про слова Миколи:
” А давно твоя сестричка спить з мужиками?” .
Це не мало б бути правдою. Його сестра весь свій вільний час або навчалась, або працювала. Хіба в неї є час щоб по побаченням вештатись?
Ніл не знав, чи були ці слова правдою, чи Микола просто хотів помситись ,чи ж покепкувати з нього, та тепер Ніл мав намір це з’ясувати.
Знайшовши останні 300 гривень,  Ніл зібрався з духом і пішов у ” Мрію”, щиро надіючись що сестру там не побачить. Дивно ,але Нілу треба було пересвідчитись.
Все-таки, зайшовши в піцерію він, ні свою сестру, ні якихось мужиків не побачив. Радісний Ніл вирішив, що не дарма він взяв 300 гривень, та пішов за найближчий столик. Микола ж підійшов до його столика,аби прийняти  замовлення та попідʼйобувати:
М.- Який ти не довірливий.
Н.- Ну і де ж моя сестра і її мужики з якими вона ніби-то спить?
М.- Ну, май терпіння, вони тільки заходять – сказав з довгою посмішкою Микола, вказавши ручкую для запису замовлень на двері. В них заходило двоє людей. Молода жінка та не дуже молодий чоловік. Вони зайшли та сіли за столик на двох. Ніл впізнав у жінці Женю.
М.- Будеш замовляти, чи не в цьому житті?
Н.- Так, убити тебе ,сволото!
М.- Вибачай, в меню такої послуги нема.
Ніл підірвався з стільця і  попрямував до столу, де сіла його сестра.
Н.- а хіба ти не мала бути б на зміні?!
Люди в ресторані почали повертатися на крики.
Ж.- Ніл, що ти тут робиш? – Женя була очевидно приголомшена непомітною появою брата.
– Женю, ти знаєш цього парубка?- з мовлення чоловіка можна було зрозуміти,що йому вже за 40.
Н.- Ти завжди казала, що в цей час ти працюєш ,а ти замість цього по побаченям шляєшся?! І скільки йому!? Б’юсь об заклад , що він тебе старший років на 20!
Ж.- Ти не розумієш, він віддає мені гроші, які я мала б заробляти за це!
Н.- за окремі послуги!?
Ж.- Тобі все не так. Просто проводити час з коханою людиною вже не законно?
Н.- Не роби вигляд, ніби тобі не все одно на нього! Ти ж ходиш з цим огризком на побачення ,лише заради того,щоб тобі гроші з неба капали?!
Ж.- Слухай,він не огризок.І може ти перестанеш кричати на всю піцерію, і підеш краще щось замовиш? Вдома вже поговоримо.
Н.- Ти тільки й вмієш що тікати від проблем! А розібратися на місці тяжко?
Женя підвелася й попрямувала до виходу. Йдучи вона крикнула Нілу:
Ж.- Якщо ти такий розумний,то хіба не буде кращим рішенням не втягувати в сварку усіх цих людей?
Проти цього Ніл заперечувати нічого не міг. Чоловік, який прийшов з Женею був в шоці. Він, напевно, відчував, що як чоловік він мав би заступитись ,але вже було пізно. Тому він не знайшов кращого варіанту ніж вмазати Нілу. Тільки він підніс руку, як між ними з’явився Микола.
М.- Гей, ви тут і так на весь заклад розкричались, а якщо почнеться ще й бійка… Краще  підіть наздоженіть свою дівчину.
“Огризок”,очевидно, почувався засоромленим та побіг до дверей.
Н.- Я б і сам справився, не треба мені твоєї допомоги.
М.- Я не твою дупу рятував. Якщо почнеться бійка на моїй зміні, мене заживо закопають.А потім розриють, воскресять і заставлять йти на нічну зміну.
Ніл нічого не відповів. Він розвернувся та ображений пішов до виходу.
Небо було сіре й похмуре. На нього накочувалось все більше і більше чорних хмар. Дощ лив майже стіною, заливаючи очі. Ніл вже відчиняв двері своєї квартири. На порозі якої стояли чумайдани та сумки з речима сестри.
Женя взувалася в коридорі.
Н.-Що, до свої мужиків їдеш!? Проститутка!.
Ж.- Ніле, будь добрим, відвали від мого життя.
Н.- Боже, я завжди думав, що моя сестра працює днями і ночами,аби нас прогодувати!. А ти спиш з мужиками за гроші!
Ж.- Я хоч їх заробляю, а ти їх на наркоту тратиш.
Ніл замовк. Звідки їй знати про замовлення?
Ж.- Ти думаєш,я не бачила твій сховок у куртці? Так що перед тим, як до мене доскіпуватись, подумай спочатку про себе.
Н.- Та йди вже звідси, шлюхо!
Ж.- З радістю, наркоман!
Женя зібрала сумки і вийшла грюкнувши дверима. Ніл ж подзвонив другу, який так наполягав що ніхто їх не знайде
Н.-Ало, Ендрю!
Е.-шо?
Н.-в мене сестра твою наркоту знайшла, вона тепер думає, що я наркоман!
Е.-блін, бро, вибач. Але яка тобі різниця найшла мою, чи твою?
Н.-бо мою вона б не знайшла!
Е.-ну міг би й мою сховати, якщо так переживаєш!
Н.-тобто це ще я виний?!
Е.-усі винні. Вибач, гаразд? Мене вже Віка чекає, мені треба спішити, бувай!
Н.-та я твоїй Віці все роз…..
Ендрю кинув трубку навіть не почувши погроз друга.
Наступний день був ще гіршим ніж інші дні. Через вчорашнього дощу дороги стали суцільним багном. Єдине, що цього дня було щасливе–це сонце. Воно визирало із-за хмар, дивлячись на цю понуру землю та ніби насміхалось, що тут все так погано.
Ніл тепер точно був сам,один…  Але він зрозумів, що до нього хтось підійшов.
М.- Слухай, твоя сестра ж спить з дорослими мужиками. Я не дорослий, але можу бути твоїм мужиком.- в Миколи був надиво хороший настрій.
Н.- Від’єбися – ,а от в Ніла не дуже хороший.
М.-Ти випадково не Джон Вік?Тоді чому ти так “епічно” мене посилаєш?
Н.- А може ти “епічно” підеш нах?
М.- Щось не маю такого бажання…
Н.- Тоді просто залиш мене в спокої.
Ніл ігноруючи все, що той каже,почав сидіти в телефоні.
М.- Я хочу бути твоїм телефоном -,знову почав допікати хлопець
М.-бо ти весь час проводиш в ньому.
Н.- Господи…
М.-хахаха. Слухай, Ніл, я так-то вибачитись хотів.
Н.-ну то вибачайся і тікай.
М.-слухай, твоя сестра справді нічого не має до тих чоловіків, вони їй платять не за ті “окремі послуги”, за які ти міг подумати.
Н.-а за які ж?
М.-розумієш, ці мужики просто одинокі люди, яким не пощастило знайти кохання в молодості.Та вони настільки обділені увагою, що платять лише за те, щоб гарна дівчина сиділа поряд. Можливо, це трохи жалюгідно,але хто ми такі,щоб судити?
Н.-все? Ти просто прийшов виправдати сестру? І взагалі вибачайся вже і йди. Дай самому посидіти на лавочці. І як ти взагалі вже вдруге дізнаєшся де я сиджу?
М.-інтуіція-,насмішливим голосом сказав хлопець
М.-ну добре ,вибач, я піду.
Н.-ага, іди вже.