(3)

Уже 3 січня, школярі знов йшли до школи ,Ніл та інші провели наступні 2 місяці доволі спокійно та весело.Ніл і Ендрю непогано так здружились з Миколою.
20 березня На годинику 7:30 і вкотре з кімнати Ніла чути звук будильника, який він схоже і недумав вимикати.
Ж.- та блять, Ніл, ти коли почнеш прокидатись під свої довбані будильники?
Н.-а?що таке? не бачиш, я сплю!
Ж.-я якраз бачу ,а ще я бачу, що ти укотре спізнюєшся!
Н.-ой,блін,Жень, а чого ти мене не розбудила?!
Ж.-А я зараз що роблю?
Н.-нема мені коли з тобою говорити. Іди вже в свій ВУЗ
Ж.-тай піду!
Н.-ну то йди!
Ж.-і піду!
Грюкнувши дверима, дівчина легко завершила розмому залишивши собі останнє слово. Ніл ображено зібрався та також пішов на навчання.
йшовши до школи, Ніл ледь не в голос проклинав сестру використовуючи безліч матів, які б у житті навряд чи б хоч комусь сказав.Обурений хлопець глянув на годинник та побачивши там 8:32,побіг чим дужч до школи, добре, що бігти йому було не так вже і багато. Прибігши у клас,він ледь не зніс двері з петель. Вже хотів би крикнути: “вибачте за запізнення”,але побачив, що вчителька запізнювалась. Тепер уже з не настільки обуреним серцем, він підійшов до 5 парти 2 ряду, щоб сісти до друга, але Ендрю передчікуючи заперечив.
Е.-слухай, бро, сьогодні ж прийшла дочка вчительки…і оскільки тебе не було ,я їй запропонував сісти до мене. ти тільки не ображайся,добре?
Н.-ото ти молодець,ну й план придумав! а мені тепер куди сідати?
Е.-ну он біля Миколи сядь, він ж один сидить. Та й не галасуй, вона ж скоро прийде!
Н.-та я тут ледь від вчителів ховався! Як я маю на 2 парті сидіти? Щей на 1 ряді! просто перед учительским столом! Та й куди це твоя така кохана пішла від тебе?
Е.- губку намочити.. Ну, але,Ніле,пойми, це коханя з першого погляду!Ти ж не будеш заважати найблогороднішому коханню, яке ти тільки побачиш!
Н.-годі з тебе цієї вистави…
Е.-я тебе дружбою на весілля покличу! Але скоро вчителька прийде.
Н.-іду,іду, ромео всратий.
Е.-дяка, ніл!
Н.-та пішов ти.
Ніл уже з врази гіршим настроєм пішов до парти Миколи. Кинувши рюкзак поряд із партою, він тихо сів не вимовивши ні слова.
М.-привіт. Як справи?
Н.-нормально,відчепись
М.-ти якийсь злий. Ну як хочеш.
У клас зайшли вчителька та Вікторія, яка намочила губку , витерла дошку та сіла до Ендрю. Ніл в той ж час ледь не згорав від образи.
Наступний тиждень Ніл ні з ким не говорив.Та вцілому вів себе, як семикласник, якому заборонили сидіти в телефоні вночі або сказали, що він не загадковий чаклун,який просто ще не проявив себе. Побачивши таке лице, не кожен втримається, щоб не втащити по причині : “бісить”.А Женя та Микола терпіли його тиждень, але от Жені пощастило, що вона хоча б здогадувалась що сталось, та оскільки вони жили в різних кімнатах, вона не перенапружувалась бачучи це лице.
Та Миколі не так пощастило. Він звичайно питав, що сталося, але Ніл кожного разу казав, що це не його справа, і хоч так і було, але це лице все одно бісило Миколу.
М.-слухай, питаю в останнє. В тебе точно усе добре?
Н.-та відʼєбись ти, син шлюхи!
М.-та пішов ти нахуй! Я і так це твоє лице “в мене все погано, пожалійте мене” тиждень терпів! Мудило всрате!
Це був останній урок, тому Микола взяв портфель та пішов додому. Ніл був трохи здивований, що він з нічого сказав таке, ще й хлопцю без батьків.