(2)
від tomatoуже майже наставав новий рік,30грудня, але 11-а клас були в лохах і поки 5ти класники вже тиждень були на канілуках,вони вчились до останнього.Всі обговорювали хто як проведе новий рік. хтось поїде до бабці, хтось до діда, а хтось буде удома кришити салати з мамою.
Ніл і Ендрю вирішили запитати після 3 уроку в їдальні:
Е.-братюнь, то ти шо? де будеш зависати на нр?
Н.-та з сестрою привітаєм один одного, спати в 10 ляжем.
Е.-дам…..,тухленько.слух, миколе!
М.-га?
Е.-а ти що, на нр збираєшся робити? теж з батьками тусити?
М.-ем….Ні?..
Е.-ото я рузумію. до когось на тусу підеш?А мені з тобою піти можна?
М.-та ні, у мене ж батьки загинули, коли мені було 9, забув? я з котом і другом буду.
Е.-блять, коль, сорі,я думав стільки років пройшло. Я думав, що може ти опікунів своїх батьками кличеш?
М.-та ні.
Е.-якщо не впадло, розкажеш чому. ти ж просто весь час казав ,що вони мертві, а детальніше розкажеш ?
М.-йдинахуй, лічне.
Е.-….. . Аааа. може ми до тебе прийдем ? Я насправді теж з батьками відмічати мав, але раз таке ділооо.
М.-ну, я думаю, Валєра і Елеонора будуть не проти, тому приходьте *адрес*
Е.-круть, а можна ми у тебе переночуєм?
М.-і не думайте, можете 2 годинки побути, з 8 до 10, і все.Та й ми не такі близькі друзі, щоб ви до мене на ночівлю приходили.
Е.-ну ти вибач, якщо завадим. Ти так і скажи, але от я з бро зрадістю б до тебе прийшли
М.-та добре, приходьте. Тільки от у Ніла ти спитати не забув? А то я бачу, ти уже все за двох вирішив.
Е.-точно, щось я заговорився. Нілу, підеш?
Н.-ну, якщо з 8 до 10, то добре, я прийду.
Е.-от і добре.
Як тільки хлопці закінчили розмову, продзвинів дзвінок на 4 урок. Друзі обмінялися номерами,та створили групу :”Заставили миколу нас прийняти на хату!”.Вони пішли до класу.
Наступного дня, 31грудня, о 7:30 вечора, до Миколи прийшов його друг, а точніше син подруги мами. З яким вони здружились ще з пелюшок,хоч і Валерій (або як його звало все його оточеня Валєра),на 3 роки був старший. До 9 років вони спілкувались тільки на свята, коли Микола приїзджав з Житомира до Хмельницького. Але після втрати батьків ,коли микола переїхав до тітки, вони почали краще спілкуватись, і стали ще тими кєнтами.
В.-Микола,брат,не бий,я знаю що мав прийти ще пів години тому ,але ну.. так сталося
Без привітань, одразу ж почав виправдовуватись Валєра.
М.-Сволота,тобі ще пощастило, що я сьогодні добрий,заходь поки впускаю.
В.-та бережи тебе господь,сину божий
М.-Я зараз з вікна сігану, пане, а ні, скоріше пресвятий Валерію, та коли ви віруючим то стати встигли?
В.-Вчора в вечері лежу собі такий і думаю:”може віруючим стати?”
М.-та годі з тебе сарказму. Заходь, руки мий і слухай. До мене за пів години 2 друга прийдуть, хоча для тебе це не проблема, ти ж з кожним волоцюгою,касиром, консультантом і так далі, в кєнтах
В.-ревнуєш?Та ти не переживай, ніхто мене в тебе не забере.
У цій розмові кожне слово було просякнуте дружнім сарказмом. після якого хлопці почали сміятись так ,що серед такого зоопарку наврядчи знайдеться людьський сміх.Через годину в дзвінок подзвонили Ніл з Ендрю, які також запізнились, через Ендрю, який не міг знайти куртку…
М.-привіт. Заходьте
Доброзичливо сказав Микола. Двоє хлопців усміхнулись, також привітались, і пішли мити руки.Коли вони зайшли на кухню, там сидів хлопець, з каштоновим волосям , світлою шкірою, наче у вампіра та настільки карими, що аж чорними очима,а на його колінах сиділа темно-сіра кішка,
яка здавалось проклинала кожного, кого бачила.
В.-привєт! Як звати хоть?
Е.-я Ендрю, це Ніл
Н.-та
В.-а я валєра, будем кєнтами
Е.-та я тільки за , я з кожним волоцюгою на районі в кєнтах
В.-та? Я теж. чув? толя нокію купив
Е.-серйозно? він ж на ню пів року збирав.
М.-ви який чай п’єте?
В.-чорний
М.-та знаю, який тобі чай. я в гостів питаю
В.-А я тут що, не гість?
М.-та ти як Елеонора. Тваринка домашня
Е.-мені фруктовий, з половиною чайної ложки цукру.
Н.-є кава?
М.-дорослий дуже? Звичайно є, тобі 3в1?
Н.-ти 3в1 п’єш?це ж гівно повне
М.-не вийобуйся, пий що дають.
В.-це моя кава, я її як губка хлібаю
Е.-по тобі видно,білий весь. ще й синяки кілометрові.
Поки Микола ставив чайник,Валєра і Ендрю встигли і майбутьнє обговорити, і скільки в кого кубків в бс ,і як галя з володьою зустрічатись почали
М.-пити подано
З цими словами, він поставив чашки з напоями на стіл ,біля торта, який приніс Валєра,і піци, яку принесли Ніл та Ендрю.
Через годину, коли ця трійця обговирила половину екологічних проблем світу, і як жити з котом самогубцею. Микола згадав, що давно не цікавився, як справи в Валєри
М.-а взагалі, Валєр, ти екзамени як здав?
В.-та добре. не відчислять
Е.-екзамени? Ти що, вже в уніку вчишся?
В.-та.другий курс меду
Е.-я думав, ти як і ми, випускник. то це виходить, тобі скільки років?
В.-20.у мене день народженя 02.06.
Е.-то ти в нульових родився, чи як?
В.-в 99.Слухай, Ендрю, а ти ж випускник, ти на кого підеш вчитись? Може ,як Микола,на тур агента?
Е.-я думаю, що на ленгвіста
В.-це ж, здається, ті , хто типу перекладачі, мов там багато знають.
Е.-ну, типу
В.-Ніле,а ти на кого?а то ми троє тут все обговорили, а ти здається, з того часу, як прийшов, від сили 2 слова вимовив. то як?
М.-справді, ніле, ти сьгодні дуже мовчазний
Н.-я ще не вирішив
В.-як не вирішив?! Ви ж випускники, у вас ж лише 1 семестр залишився, щоб визначити!
Н.-я знаю. Я ще встигну вирішити.
В.-ти не думай, що 5 місяців – це багато, вони пролетять як мить!
Дивись, щоб потім на вмання професію не вибирати!
М.-та не кричи ти, зараз сусіди прибіжать. виправдовуватись будеш.
Після ще майже годинних балачок,сміху,криків,та матів.
Е.-ой, а вже 10, нам йти треба. я то швидко дійду, а от нілу ще не знати, скільки пертись.
В.-шкода, ну давайте, все ж сам новий рік з ріднею відмітити треба
Е.-Валєр, а ти теж підеш?
В.-ні, я з Миколою буду відмічати
Е.-в тебе теж батьки вмерли?
В.-тьфу. Сплюнь ,мама і тато до дядька поїхала відмічати ,а я краще з своїм бро відмічу, ніж з тим опеньком.
Е.-ну, зрузуміло, тоді бувай. надіюсь, ще побачимось
Н.-бувай
В.-давайте йдіть вже
М.-там по прогнозу скоро дощ почнеться, тому, справді краще спішіть
В.-та ну блять, який в сраку дощ? новий рік же,і всяке таке. мало того, що снігу нема, так ще й все в болоті буде.
М.-ну що тут вже зробиш.
Тим ж часом Ніл з Ендрю виходили з підїзду. Та хоч Ендрю помітив надмірну мовчазливість хлопця ще годину тому ,лише зараз він наважився спитати
Е.-бро, ти якийсь сильно мовчазний. ти звичайно завжди мовчазний, але не настільки. Може в тебе щось сталось?
Н.-та ні. Я не знаю,просто якось, ну…..не знаю.
Е.-закохався?та стривай, не бий, хахаха , я жартую, може теж схвильований, на рахунок дочки вчительки?
Н.-та годі тобі всіх під мене підстелати , задовбав. Може просто через море контрольних виснажений.
Е.-ну не знаю,мені здається контрольні були не важкі.
Н.-та бо ти в тупу міняв варіант і скатував в мене тестові питання.
Дійшовши до розвилки, хлопці швидко завершили розмову, та пішли кожен своєю дорогою.
Е.-ну що правда то правда, але ти не сумуй. Ну добре, давай.
Н.-давай
Новий рік кожен провів доволі весело,та в компанії родичів
один Ніл був похмурий
Ж.-Ніл,ти прийшов?
Н.-ти ж чула стукіт у двері. навіщо питаєш?
Ж.-ото ти злий, аж страашно. Сьогодні ж новий рік! Ще й гля яка дата, 31.12.2020,ну хіба не гарно.
Н.-та звичайна.кожного року десь та й знайдеться пару таких дат
Ж.-боже, Ніл, тобі 16, а досі себе ведеш як депресивний підліток!
Н.-нічого я не депресивний!
Ж.-депресивний!
Н.-Не хочеш, і не св’яткуй новий рік з “депресивним підлітком”
Ж.-а це тут до чого?!
Н.-до того
Цього року батьки Жені та Ніла були на заробітках, тому й не приїхали на новий рік. Женя думала, що хоч з братом відсв’яткує, але брат був надто похмурим та злим. Він просто просидів годинку на кухні, тихо поїв і не привітавши сестру з новим роком, пішов.
0 Коментарів