Кунікідо, навіщо

Роботи було достатньо, Кунікіда сказав, що повернеться пізно, вони відмічають закінчення справи. І ось настав вечір вже було доволі пізно, я дивився, що Кунікіда справді на вечірці, і почав засинати, але раптом мене розбудив телефонний дзвінок. Це був Фукудзава. Я не хотів співпрацювати з агентством, але я взяв телефон, бо раптом щось сталося з моїм хлопчиком.

— Доброго вечора, це Фукудзава, ви з Кунікідою близькі? 

— Мммм, а що сталося? 

— Його споїли, поки мене не було, і тепер він трохи неврівноважений, і саме про вас постійно говорить. 

— Мммм, їй Богу, так скоро буду.

Я вдягнув куртку, викликав таксі, невдовзі я був під офісом агенства, піднявшись в офіс, я згадав той рік, коли працював тут. І почув розмову Кунікіди з Дазаєм, він говорив так, наче звертався до мене, «стоп він, що мене з кимось сплутав». Я зайшов до агенства і побачив Кунікіду, який обіймав Дазая і шепотів йому на вухо. 

— Катай, мммм, кохаю тебе. 

Дазай пробував вирватися від рук Кунікіди і сам був п’яний. Я зайшов до агенства, підійшов до Кунікіди і зайглягув йому у вічі. 

— Ти мене сплутав з Дазаєм?! 

Кунікіда дивився на мене на Дазая і промовив. 

— Яке ж щастя, два Катая. 

Я зітхнув, взявши Кунікіду під руки. Фукудзава уважно за цим спостерігав, в офісі більше нікого не було. Дазай промовив до Фукудзави. 

— Всееее, кличемо, частину мафії? 

Зайшла Йосано і Ацуші, вона посміхнулася. Ацуші відвів погляд весь червоний. Дазай промовив. 

— Ацуші, то ти прийшов заради кого з мафії? 

— Акутагава. 

Промурчав собі під ніс Ацуші, Дазай всміхнувся. 

— Хммм, буде весело, Фукудзаво у нас вистачить кімнат, на всіх якщо що? 

Фукудзава кивнув. 

— Я подзвоню Морі. 

Я підняв Кунікіду, прослухавши це все, і забрав його з собою в таксі. Дазай всміхнувся. 

— Я, чесно кажучи, й не думав, що він ґей, та ще з тобою. 

Накінець, ми поїхали додому, на щастя, в таксі Кунікіда спав на мені. Я гладив ніжно його волосся. Потім ледве дотягнув його до ліжка і поклав, але тут він прокинувся, прижавши мене до ліжка, почав роздягати. 

— Кунікідо, може не треба, в такому стані? 

— Ти не хочеш? 

— Мммм, хочу, але чи не буде потім тобі соромно. 

Кунікіда посміхнувся. 

— Не хвилюйся за мене. 

Катай відвів очі. 

— Роби, що хочеш зі мною. 

Кунікіда єхидно всміхнувся, стягнув з Катая низ повністю, узявши блокнот. Він намалював в ньому віброкульку, вийняв з нього і закинувши ноги собі на плечі почав вставляти. 

— Мхааааа, Кунікідо, змащувач, я так не витримаю. 

Кунікіда дістав його з шухляди і просто заливши у середину продовжив вставляти кульку, Катай тихо періодично стогнав. Кунікіда намалював ще одну віброкульку і всунув її в Катая. 

— Мхааа. 

Кунікіда намалював третю і теж всунув її всередину. Катай вигнувся від такого, і стогнав на весь голос. 

— Мхааамх, дддосить, я більше не витримаю. 

— Все ти витримаєш, не скули, а то прутень смоктатимеш! 

Катай відвернувся і схопився руками за простинь, трохи відповзши уверх. 

— Тікаєш?! 

Спитавши, присунувся Кунікіда, і намалювавши ще кульку вставив її в отвір. 

— Мхамх, глибоко. 

Кунікіда дістав ще кульку і всміхнувся, Катай вже на неї подивився з жахом, і білявий вставив її в Катая. 

— Аххх, мхамх, дддосить, дддавай я тобі відсмокчу. 

— Оу, ну якщо сам просиш. 

Кунікіда зняв штані розстібнув сорочки обох хлопців і поклав прутень хлопцю до рота. Катай почав його смоктати, а білявий вмикав вібрацію періодично на різних кульках. Від цього Катай стогнав разом з прутнем і роті, смокчучи прутень, врешті решт кінчив, прямо на обличчя. Кунікіда не вимкнув від цього вібрацію. 

— Давай смокчи, так, щоб і я кінчив! 

Катай смоктав активно, але Кунікіді не сподобалося. 

— Не годиться, вставлю його в тебе! 

Він вийняв свій прутень з рота і почав обережно вставляти всередину. Катай від такого вигнувся і голосно стогнав. 

— Це глибоко, дддуже ггглибоко. 

Кунікіда повністю вставив прутень в нього і почав рухатися. Катай стогнав все голосніше, він схопився за покривало, і вигинався від вібрацій всередині і від рухів Кунікіди. Врешті решт білявий кінчив всередину і вийшов. Вийняв з нього обережно всі кульки, Катай кінчив ще раз і скрутився клубком.

— Я завтра не встану. 

Кунікіда впав поруч, обійнявши, задоволено заснув. Катай прижався і теж вирубився, бо після цього складно було про щось думати.