Трансляція почалась: Збочена забаганка

Юнгі підсів. Підсів на відео, які знімав Джей-Хоуп для твіттера, на плейлист, який грав кожен день у хлопця по той бік екрану, виявилось в них були схожі музичні смаки. Він підсів на голос Хосока, який тихо шепотів його і’мя, коли пестив себе. Як тому здавалось, на щиру реакцію, на компліменти й милі фрази, схожі на ті, які часто парочки говорять один одному. На сповіщення “Трансляція почалась”.
О 10 вечора, як і зазвичай, вистрибнуло вже таке знайоме і хвилююче сповіщення. Коли Юнгі зайшов на трансляцію, то побачив, що щось було не так. Хосок був точно не в настрої. Хлопець сидів на ліжку, намагаючись натягти посмішку. Вони спілкувались вже майже місяць, тому Мін знав, що коли у хлопця гарний день, то він досить активний і говіркий, але не сьогодні.

Suga: Привіт. В тебе все добре?
J-Hope: Так. Все нормально. Не хвилюйся.

Знову Хосок натягнув посмішку й відправив повітряний поцілунок.

Suga: Пішли в приват. Не хочу щоб тебе сьогодні мучали.

Юнгі поповним рахунок бульбашок, 10 бульбашок коштували 1 дол., а кожна хвилина в приваті коштувала 7, тому щоб їх сьогодні не переривали він вирішив закинути 1000 дол. Цього мало вистачити на весь час трансляції. Шуга натиснув кнопку приват, й вони злишились наодинці.
– Чого господар сьогоднішньої трансляції бажає?

Suga: Щоб ти вдягнувся й зручно всівся на ліжко.
J-Hope: Ти щось задумав?
Suga: Просто хочу з тобою поговорити без члена в руці. Вважай це за мою таку збочену забаганку.
J-Hope: Не думєш, що так доречніше поговорити з кимось із знайомих. Твої гроші згорають.
Suga: Я знаю, скільки коштує кожна твоя хвилина. Це твоя робота і якщо я хочу з тобою поговорити, я маю платити. Тому вдягнись й просто потеревень зі мною.

Очі Хосока пробігли швидко по рядках, але так й не змогли відірватись від них добрих пів хвилини. Він не міг зрозуміти, чому хтось готовий витрачати сотні доларів, щоб просто поговорити з ним, просто побути наодинці без еротичних танців й оголеного тіла. Просто побути разом…
Поглад Хосока різко піднявся на камеру.
– Чому?… – Здалось він глянув прямо у вічі Юнгі. Від прямого погляду, просто в душу, серце глядача затремтіло, наче вогник на вітрі. Слова з-під його пальців самі вирвались. Ентер. Мін був шокований тими буквами, що красувались на екрані від його імені, не менше читача. Секундна бездумна слабкість й…:

Suga: Просто, я в тебе закохався.

Хосок прочитав. Юнгі бачив. Як округлились очі хлопця на екрані, як злегка розтулились вуста й як від браку повітря груди заходились вгору й вниз. П’ятнадцять секунд… Всього п’ятнадцять секунд Хосок був схвильований, ось що побачив Юнгі. Через п’ятнадцять секунд знову з’явилась «робоча» посмішка.
– Ти мене не знаєш, тому прибережи ці слова для когось, хто буде особливим в твоєму реальному житті.
Та обережність й одночасна байдужість, з якою продовжував говорити Хосок ранили. Вони втикались гострими шипами в груди й рвали серце хлопця. Він не ридав, просто сльози самі котились по щоках, доки він намагався підтримати розмову.
« Це боляче… Коли тебе відфудболюють до когось іншого – боляче. Не забувайся, ідіот!» – Сварив себе Юнгі.
Вони говорили про життя, про те що все буде добре, про те що Хосоку не варто думати, що він нічого не вартий, що він все зможе…
Юнгі дивився на хлопця на екрані й розумів, що більше не зможе дивитись його трансляції. Він не витримає коли хтось попросить роздягнутись, або простогнати чиєсь ім’я. Він закохувався все більше в того задумливого й серйозного Хосока. В одягнутого, стомленого роботою й молодшим братом, що хоче йти на роботу, замість навчання.

Suga: Ти, мабуть, стомлений. Скільки тобі ще треба бути онлайн? О котрій тобі вставати?
J-Hope: Є трохи. Мені ще дві години треба бути тут, а проснутись я маю о сьомій.

Годинник в куті екрану показував першу ночі.
«Коли ж він спить?»

Suga: Можеш лягти поспати, я потримаю приват ще дві години, до кінця ефіру. Відпочинь, добре поспи, можливо це допоможе прояснити ситуацію. Твій брат вже не дитина, довірся хоч трохи йому.
J-Hope: Як я можу спати, коли ти ще тут?
Suga: А ти можеш зробити вигляд, що це моє збочене задоволення, дивитись як ти спиш? Відпочинь, будь ласка.

– Як накажете, господарю! – Хлопець з задоволенням впав на ліжко й зручненько вмостившись на подушці, повернувся до камери. – Знаєш, мені цікаво як ти виглядаєш і який в тебе голос. Ми довго спілкуємось, а для мене ти все ще незнайомець, хоча я знаю твоє ім’я. Юнгі…

Suga: Коли ти прокинешся, то я лишу тобі сюрприз в директі робочої сторінки. Засинай вже!

Хосок хмикнув, прочитавши повідомлення від Suga. Він дивився на переписку, яка була на екрані перед ним. Виглядало це не звично. Зовсім не як ті сотні переписок з описом сексуальних поз й рухів, всіх тих фантазій, заради виконання яких J-Hope й був тут. Це виглядало наче двоє закоханих діляться новинами, фліртують, обмінюються компліментами… зізнаються. «От дурне, як можна зізнаватись тому, з ким ні разу навіть на побаченні не був. Я ще дурніший…»
– Юнгі… Комусь так пощастить… – Хосок відвернувся від камери, так що Юнгі міг бачити тільки його спину. Він як і обіцяв протримав J-Hope в приваті до кінця трансляції.
– Хосок… Хосок, вставай. – Менеджер його розбудила, після того, як трансляція вимкнулась. – Щоб кожному так щастило! Спиш, а грошики капають.
– Повідомлення?…
– Прислав ще годину тому. Тільки профіль пустий. Думаю, створений спеціально, щоб прислати тобі повідомлення, бо нема ні підписок, ні фото. Ось слухай. – Менеджер натисла плей, й з телефону почулось не голосне, сказане досить низьким й таким приємним голосом:
«Доброго ранку, сонце. Обіцяю, цей день буде прекрасним. Той.. Кхм… Це Шуга. Юнгі. – глибоко вдихнув – Прощай, Хосок.»

***

Юнгі більше ні разу не заходив на профіль з якого тоді спілкувався з Хосоком, але все ж іноді, коли в кутку екрану знову випло сповіщення “Трансляція почалась” він заходив на них, але як гість, так як робив це й до того, але зараз він почував себе не шкідним хлопчиськом, що підглядає, а як колишній хлопець, який побачив кохану людину з новою пасією. Юнгі заходив на стрім Джей-Хоупа, щоб вбити всі відчуття близькості, але він тільки ятрив свою душу.
– Трясця! Я запав на веб-камщика. Ідіот! – Юнгі знову дивився стрім Хосока. Знову ревнував до кожного слова, що той говорив своїм відвідувачам, а найбільше до короля цієї трансляції. Але король швидко злився цього вечора, тому хлопець на екрані вже сидів накинувши на себе розстебнуту сорочку.
В чаті було активно. Хтось писав що б хотів побачити, але не донатив, хтось відвішував брудні компліменти, хтось просто питав як справи.
– Якщо хочете щоб я роздягнувся ви знаєте що робити. – Усміхався блондин з екарану, а Юнгі кипів від ревнощів разом з тим. Останній щиро сподівався, що на стрімі лишились лише жлоби. – Давайте поговоримо хлопці. Хто звідки?
Чат заряснів повідомленнями про місця, де знаходяться глядачі, писали від ідіотського «в твоєму серці», до Аляски. Було кілька коментарів від корейців.
– О, Тегу! – одночасно з викриком Хосока, підмітив Юнгі. Стрімер хмикнув, – Спілкувався я якось з одним гарячим хлопцем з Тегу. Тебе не Юнгі часом звати?
«Юнгі…» Він знову назвав його ім’я. Не відомо, що більше здивувало вірного глядача, чи те що він знову почув своє ім’я від Джей-Хоупа, чи те, що його все ще пам’ятали, навіть через місяць. Він вже хотів зайти в свій акаунт, але побоявся здатись маніяком, який наче тільки те й робив, що чекав коли назвуть його ім’я. Хлопець закрив вкладку й вирішив більше ніколи не вертатись, бо він вже починав вірити у власні вигадки.