Фанфіки українською мовою

    – ти вийдеш за мене?

    кенма з пустим виразом обличчя дивиться на каблучку в руках куроо, і в голові хлопця будується тільки одна і доволі логічна відповідь:

    – якого біса, куро?

    інтернет вибухає.

     

    місяць тому

     

    – Нам треба розійтися.

    Не з цього Кенма хотів розпочати їхній ранок, але так сталось.

    Проблема була в тому, що він дійсно втомився – і важко сказати, від чого точно. Просто всі ці твіти про їхні стосунки та їхні спільні фото, які так і не припинялись, тільки змушували Кенму згадувати, що все це неправда. Гірше ставало від того, що Куроо іноді занадто давав натяки, що це правда. Зловити їх було неважко – томливі погляди та постійний пошук контакту могли допомогти – але важче було визнати, що це не плід уяви. Що, як Кенма просто занадто заліз у свої мрії та думки й просто сприймав все через цю призму?

    Він розумів, що мав просто поговорити – зрештою, він був відомим на весь світ Кодзукеном, мав популярний канал на ютубі та керував великою компанією. І чого йому було так важко сказати й слово своєму хлопцеві-другу про почуття, коли сам був доволі впевнений в тому, що це взаємно?

    Він не знав на це відповіді, тому обрав оптимальний варіант – втеча.

    – Щ-що?

    – Розійтися, нам треба.

    Куроо так і сів на стілець з пачкою пирога в руках, що Кенмі стало на мить шкода його – не треба було це казати, принаймні ось так. Проте їм дійсно треба було розійтися і більше не мучити бідну душу хлопця цими напівнатяками та подвійними словами. Він втомився, досить з нього.

    От тільки розгублений погляд Куроо казав про те, що він сам не був готовим до такого, і це змушувало хлопця відчувати поштовхи сорому.

    – Я тобі набриднув?

    – Щ-що? Господи, ні, Куро, просто розійдемось для інтернету і продовжимо жити своє життя.

    Щось в його очах не сходилось, були в них заховані емоції, які навіть уважний Кенма не міг прочитати. Йому це не подобалось, але після його слів очі Тецуро знов світились, як і раніше, тому він відкинув всі думки подалі – він мав звичку забагато думати там, де не треба було.

    Куроо, поставивши пирога на стіл, тільки підійшов до хлопця, тріпаючи того за щоку; це стало мінітрадицією.

    – Не лякай так, моє старе серце не витримає такого удару.

    – Куро, ти тільки на рік старший.

    – Але який то був важкий рік!

    І знов вони повернулися до старого і типового, від чого Кодзуме потепліло на душі – він не хотів би так сильно псувати їхні стосунки. Далі розмова звелась до їхньої типової сварки, під час якої він непомітно посміхався, дивлячись на нахмурені брови хлопця. Стільки років провели разом, а йому так і не набридло слухати всі ті самі сварки та нарікання. Що тільки кохання не робить з людьми.

    Розійтися Кенма вирішив на вечірці в його компанії. Якщо бути чесним, він не зовсім пам’ятав, що там був за привід, але ось розлучення стане непоганим завершенням всього цього банкету. Хоч посміятися можна буде зі здивованих і співчутливих облич колег та інших працівників.

    На стрім, який Кенма запланував, Куроо звичайно ж прийшов теж. Хоча важко сказати, що він просто прийшов, адже Кенма наполегливо йому казав не заходити, а Куроо з криком, що «він його хлопець і має запрошувати на всі ігри», всівся на своє місце. Жахливо, подумав тоді Кодзуме, але слова проковтнув та сів поряд.

    – До мене знов приперся Куро, тому …

    – Вибачте, в якому сенсі приперся? Хіба не ти молив мене прийти до тебе і розважити?

    Якби поглядом можна було б вбивати, то Кенма абсолютно точно і без зайвих думок вбив би свого і хлопця, і друга.

    – Так от, сьогодні я відправляюсь у подорож …

    – Кенма! — Тецуро поліз до нього обійматися, і мозок Кодзуме на мить зламався від незвичності ситуації. — У нас буде весільна подорож!

    На цих словах хлопець почав відчувати неприємну гіркоту в роті – так часто бувало, коли Куроо загравався і казав трохи зайвого, зважаючи на реальну ситуацію з їхніми стосунками. Це було нечесно, він хотів закричати в це самовдоволене обличчя, але у відповідь зазвичай тільки хмурився та відвертався геть. Кому він був потрібен з цими почуттями, які він навіть не міг висловити словами нормально?

    – У нас не було весілля, щоб справляти весільну подорож.

    – А ти хотів би? Весілля в плані?

    З усією витримкою він не звернув шию, намагаючись подивитися на Куроо. Ні, він тільки кинув швидкий погляд, щоб помітити, як його очі стежили за кожним рухом. Тецуро немов розважався, але насправді мав якусь ціль, яку він і переслідував цими напівжартами та дурними питаннями.

    – Мені можна вважати це як пропозицію?

    – Дивлячись на твою відповідь.

    Його щоки горіли, і про це знали не тільки він з Куроо, але й тисячі людей в інтернеті, які дивились цей стрім, і саме того моменту Кенма вперше почав радіти, що зважився поговорити про розставання – то було занадто для нього. Ще більше ось таких моментів з Куроо могли б привести до проблем із серцем.

    Питання залишилось без відповіді.

     

    @gagosta

    АОАО ВСІ БАЧИЛИ СТРІМ КОДЗУКЕНА?????

     

    @fanfasy

    @gagosta я не встигла шо там????

     

    @gagosta

    @fanfasy КУРОО ЗРОБИВ ПРОПОЗИЦІЮ КЕНМІ???

     

    @fanfasy

    @gagosta шо за нафіг як я таке пропустила

     

    @bowlkuto

    @tetsukuro ДЕ МОЄ ЗАПРОШЕННЯ НА ВЕСІЛЛЯ БРО???

     

    @tetsukuro

    @bowlkuto тримай бро

    [фото, на якому видно табличку в minecraft; на ній написано «любий бокуто, ми запрошуємо тебе на наше весілля в майнкрафт»]

     

    @bowlkuto

    @tetsukuro бро я тебе люблю!!!!

     

    @bowlkuto

    @kakaashi запросімо куроо і кенму на наше весілля???? будь ласка?

     

    @kakaashi

    @bowlkuto ми не одружуємось, наскільки я знаю

     

    @bowlkuto

    @kakaashi а чому ми не одружуємось? я хочу

     

    @tetsukuro

    @bowlkuto @kakaashi тепер мені треба чекати на запрошення так?

     

     

    @kodzuken        годину тому

    ми не одружуємось.

    3.6 коментарів      2.5 ретвітів     40.3 вподобайок

     

    @tetsukuro

    @kodzuken 🙁

     

    тиждень тому

     

    Жарти жартами, а ось з кожним днем, який відділяв його від того бісової вечірки, Кенма відчував, що йому ставало зле тільки від одної згадки про той день. Він дійсно не хотів йти, а ще більше не хотів зустрічати плоди власних дій. Звичайно, стосунки з Куроо не дуже відрізнялися від їхньої дружби, от тільки в першому випадку він міг поцілувати його в будь-який момент, коли вони були на публіці. І якщо Тецуро помітив, що Кодзуме почав виходити з дому з більшим бажанням та кращим настроєм, то він нічого не казав. Та і казати нічого не треба було, адже той таскав Кенму за собою не тільки в кав’ярні поряд з його тимчасовим місцем роботи, а навіть в супермаркети за мийним засобом чи туалетним папером. Тобто, все, що могло і було куплено до того онлайн, почало купуватися виключно офлайн з Кенмою за руку.

    Він не був проти цього, от тільки розуміння того, що все це мало закінчити менше ніж за кільки тижнів, боляче било під дих – він не цього хотів. Винним в цьому були виключно його фанати й особливо ноунейм @kodzuwife, через чий твіт Кенма був вимушений просити допомоги у друга. І то зовсім не проблема Кодзуме, який все не може зізнатися Куроо у своїх почуттях.

    Так ось, настрій був на нулі й навіть нижче, через що він навіть скасовував стрім, що було доволі рідким явищем для нього за всі роки кар’єри. Замість нього Кенма просто лежав на своєму ліжку та дивився в телефон. Він навіть не грав, а просто пустим поглядом водив по екрану, занурений у свої роздуми. І от як йому вдалось так вляпатися?

    – Кенма! Якого біса ти так і не поїв?

    Коли Куроо влетів до кімнати, то він точно очікував побачити стрім, але цього не сталось. Замість нього на ліжку лежав зажурений Кодзуме з телефоном в руках. Навіть без гри.

    – Відчепись, Куро.

    Той на це ніяк не відреагував, а тільки поставив тарілку на стіл, сідаючи поряд з другом. І Кенма, вмираючи від бажання обійняти його так, як хотілось завжди, відсунувся трохи назад. Жест не залишився непоміченим.

    – Ти чого?

    – Нічого. Хочу спати.

    Куроо з недовірою подивися у вікно:

    – Зараз третя дня.

    – Так, третя. І що, я не маю права поспати о третій дня у своїй кімнаті?

    Він не хотів спати – і обидва знали про це.

    Кодзуме дійсно не хотів ранити Тецуро, він на то не заслуговував, от тільки біль від того, що вони ось-ось мали розійтися, змушували кров ледь не закипати від злості – чого цей Куроо не міг зізнатися в почуттях і зробити їхні стосунки реальними? Чого він не міг хоча б закохатися, так щоб реально, а не тільки в голові у Кенми? Відповідей на питання не було, як і терпіння у хлопця.

    – Поїж.

    Його очі чітко стежили за кожним рухом, і Кодзуме вже навіть хотів плакати від несправедливості – чого треба було закохатися саме в нього? Проте і відповідь знайшлась швидко – Куроо був найкращим, і слабке серце Кенми просто не могло пропустити таке щастя повз себе.

    – Не хочу.

    Іноді Кенма дійсно ненавидів себе за те, як в будь-якій невдачі він намагався віддалитися від усіх. Це було нечесно щодо інших, але і по-іншому він не міг. Жахлива ситуація.

    – Ти так і будеш дутися? Це ж …

    – Так, Куроо, я так і буду дутися собі в подушку та вмирати з голоду! Тобі яка до того справа?

    Слова вилітали різко, немов ножі, і Кенма навіть відчув легке поколювання у грудях від емоцій в очах Куроо, але біль за те, що скоро він мав втратити цю ілюзію стосунків, змушував його ставати в позу та шипіти, немов якогось дворового кота. Недарма він у Некому ходив, зрештою.

    Чого він не очікував, так це того, що замість якихось слів Куроо тільки залишить тарілку на столі та піде мовчки з кімнати. Отак без слів та наступних суперечок, як то бувало до того. Кенма хотів плакати від власної немічності, але замість того тільки закутався в ковдру та дивився в екран телефону звідти.

    В галереї лежали їхні фото, зроблені фанатами, і Кодзуме ледь не нудило від того, що він дійсно їх зберіг як згадку – Куроо, напевне, було б гидко від думки про це, хоча він не та людина, щоб когось зневажати, а особливо самого Кенму. Знов відштовхнув.

    Вхідні двері закрились, і він ледь не підскочив від несподіванки. Коли він вибіг в коридор, то вдома вже нікого не було. Пішов. Ще ніколи вони так не сварились, щоб хтось тікав в дому, і Кенма лише стиснув кулак від болю – навіщо все це було? Кому стало легше?

    Під ковдру він поліз з тарілкою – їжа була ще тепленька.

     

    @xaplo

    всі помітили, що кодзукен не стрімив сьогодні?

     

    @chocolapka

    @xaplo можливо, у нього побачення з куроо?

     

    Кенма тільки нахмурився – яке до біса побачення? Він все просрав.

     

    тиждень тому (пізніше того дня)

     

    Кенма тримався довго – цілих дві години, якраз до того моменту, коли нерви не витримали остаточно. Він ненавидів сваритися з Куроо, і навіть його бісові почуття не мали змушувати їх так сильно сваритися. Він міг би просто проковтнути їх, як то було і раніше, закоркувати й більше ніколи не думати про них, тільки щоб це допомогло врятувати їхню дружбу.

     

    куро ти де?

     

    [прочитано]

     

    Хлопець нахмурився вкотре за день – Тецуро ніколи не читав повідомлення без відповіді. Невже він настілки образився? Відчуваючи провину в усьому тілі, Кенма відкинув всі сумніви та власні забобони.

     

    куро

    пробач що зірвався на тебе

    я не хотів

    вибач

     

    [прочитано]

     

     

    Відповідь прийшла кілька хвилин по тому, і Кенма ввімкнув телефон з тремтячими руками.

     

    вибач кицю, що не відповідав

    з’явилась робота

    я не ображаюсь

    все нормально

     

    ок

     

    ти поїв?

     

    так мамо

     

    гівнюк

    я куплю тобі пирога

     

    <3

     

    Куроо додому прийшов кілька годин по тому з пирогом в руках, і на мить здалось, що нічого не змінилось і все повернулось до норми. От тільки в очі Кенмі він не дивився весь вечір.

    Вночі вони спали разом на дивані, бо так сталось і ніхто не був проти, але дивне відчуття, яке Кодзуме було важко ігнорувати, залишилось.

     

    кілька годин тому

     

    Перед вечіркою вони знов ледь не посварились – цього разу через небажання Кенми надягати костюм. Проте тоді була дійсно вагома причина, адже навіть обов’язки головного директора не могли змусити його вдягти цю машину смерті. Чого він сам не міг створити власний дрескод на вечірку? Куроо, який в робочий час немов жив у костюмі, хмурився та гладив йому штани. Хоч піджак не треба було вдягати з цією бісовою жилеткою, і тільки за це він хотів скинути руки до неба і поклонитися.

    За саму вечірку вони зайшли рука в руку, і Кенма відчував погляди усіх присутніх на собі. Ну звичайно, холодний і зацікавлений тільки на іграх директор раптом приходить на вечірку під руку з неймовірної краси хлопцем, так ще і не останнім за місцем у суспільстві. На щастя, того разу Лева не було на цьому заході, і Кодзуме навіть замислися на мить про те, як той з самого початку попадав на такого роду вечірки, якщо він навіть не працював тут. Треба було поговорити з охороною про це.

    За руку вони походили поміж столів до його колег, поки Куроо широко посміхався, і Кенма знов відчував, як тягне у грудях – їм треба буде розійтися сьогодні. Хоч він і розумів, що нічого не мало змінитися, щось казало, що зміниться багато що. Важко було сказати в який бік, і ця невідомість лякала.

    Репортерка підійшла до них раптово, і Кодзуме, відчуваючи тиск на горлі від сорочки, стиснув руку хлопця. Той тільки посміхнувся та стиснув у відповідь.

    – Кодзуме-сан, Куроо-сан! Неймовірно рада вас бачити.

    А я як не радий, сам собі подумав Кенма, але очі Тецуро вже почали пропалювати в ньому дірку, тому він тільки посміхнувся.

    – Навзаєм, — якби сіллю в його голосі можна було стріляти, то у когось була б дірява голова.

    От тільки сам Тецуро поводив себе, як риба у воді, хоч це було і не дивно – вся його робота пов’язана із взаємодією з людьми. Кенма так не зміг би.

    – Ви всіх здивували своєю заявою про стосунки, — ніхто не думав, що Кодзуме Кенма був здатен на романтичні почуття, — всі хотіли б почути історію ваших стосунків.

    А до біса піти ви не хочете? В голос Кенма не сказав і слова, тільки кидаючи погляд на хлопця поряд – давай ти й вигадуй щось. Хоча він і сам замислився на мить над цим питанням. Що саме вони мали казати – Кенму задовбали питати про стосунки з Левом, тому він попросив свого друга тире краша підіграти, але потім стало боляче від того, що це все несправжнє, тому вони будуть розставатися сьогодні трохи пізніше цього вашого інтерв’ю про надзвичайне кохання? Гарно звучить.

    А потім Куроо, не відпускаючи руки, почав говорити, і Кенма затамував подих.

    – Думаю, я завжди знав, що був закоханим у нього. Ми ж друзі дитинства, і спочатку було нелегко точно сказати природу почуттів. Але важко втриматися поряд з таким хлопцем, тому я визнав хоча б собі, що по вуха закоханий в нього, — під кінець його очі дивилися виключно на Кенму, немов він хотів щось сказати; на губах грала посмішка. — Першим зізнався Кенма, бо він у нас мозок в стосунках. Це було пів року тому, мабуть, точно не скажу. Наші стосунки не дуже змінились з того часу, адже я любив торкатися його і раніше.

    Щоки хлопця були ледь не кольору його колишньої форми, і Кодзуме замислився – чи гра це все? Або він дійсно мав все це на увазі? Його серце билось ледь не з такою ж гучністю, як Куроо розмовляв, і на мить здалось, що його ось-ось знудить. Цього не сталось, бо Тецуро у відповідь тільки стиснув руку з лінивою посмішкою і продовжив:

    – Я ніколи не пошкодував, що подружився з ним того дня в дитинстві – це було моє найкраще рішення. Мабуть, мене благословили на небі мати такого неймовірного хлопця.

    На губах репортерки була ніжна посмішка, і вона без будь-яких подальших питань кивнула та пішла розпитувати інших гостей.

    До столу з напоями вони йшли мовчки, обдумуючи слова Куроо. Чи можна було їх вважати за щире зізнання? Кенма в глибині душі знав відповідь – Куроо не вмів брехати, а ті слова злітали з язика, як мед. Та чи був то дійсно мед, чи закоханий мозок Кенми все так сприймав?

    Їм треба було сьогодні розійтися – трохи пізніше, коли всі будуть напідпитку. Тоді всі не будуть так гостро все це сприймати, і Кенма не буде відчувати на собі сотні розчарованих та голодних очей.

    Неочікувано Кодзуме відчув легкий поцілунок на маківці своєї голови – о ні, він дійсно в лайні.

     

    @kakaznosa

    дайте мені когось хто дивитися на мене як куроо на кенму

    [фото, на якому куроо стоїть за руку з кенмою біля репортерки; щоки куроо горять, але він закохано дивиться на кенму, який ніяково відводить погляд; репортерка посміхається]

     

    @vivad

    дайте мені просто куроо

     

    @haiblev

    @kodzuken @tetsukuro ВИ ТАКІ МИЛІ РАЗОМ Я ТАК РАДИЙ ЗА СВОЇХ СЕМПАЇВ!!!!!

     

    @dada

    @haiblev лев підтвердив курокенів

     

    @turtle

    тред чому курокени гарна пара

    —відкрити потік—

     

    @kodzuken

    @haiblev @tetsukuro закрийся

     

    @levken

    @haiblev @tetsukuro @kodzuken тред чому я думаю що кенма зустрічається з левом

    —відкрити потік—

     

    Кодзуме з тихим бурмотінням потягнув Куроо вниз, впиваючись йому в губи, просто щоб показати, хто з ким. То мав бути простий чмок, от тільки Тецуро притиснув його ближче до себе, продовжуючи поцілунок. І знов вони це роблять в тому місці, де цього не варто було б робити. Тільки цього разу то було більш схоже на спробу надихатися перед стратою. Серце боляче кольнуло, але, коли Куроо ставав назад, його щоки горіли. На мить Кенма подумав, що сходить з розуму.

     

    зараз

     

    – Ти вийдеш за мене?

    Кенма з пустим виразом обличчя дивиться на каблучку в руках Куроо, потім на саме обличчя Куроо, яке так і світиться від свого вчинку, і в голові хлопця будується тільки одна і доволі логічна відповідь:

    – Якого біса, Куро?

    Вони вже мали йти додому, пройшло кілька годин після початку, і навіть деякі з репортерів п’яно гигочуть одне з одним. Вони домовились, що розійдуться сьогодні вночі, от якого біса Куроо стоїть перед ним на одному коліні з реальною каблучкою? Він щось пропустив? Саме так розходяться зараз?

    – Не «якого біса», а «так, куроо, я вийду за тебе», — хлопець знов намагався віджартуватися, і лише невпевненість в голосі показуває його справжній настрій.

    Всіма силами хлопець посміхається у своєму чорному костюмі, і Кенма не хоче нічого більше, аніж поцілувати його зараз. От тільки проблема, яка не дає йому це зробили, зараз стоїть на одному коліні й псує всі плани.

    – Ми мали розійтися, — він намагається шипіти тихіше, щоб ніхто не почув точно, але за п’яними оплесками ніхто не почув би, навіть якби Кенма кричав би на все горло.

    – Хіба ти цього хочеш?

    Удар під дих, адже ні, це якраз протилежність тому, що він хоче. Насправді він хотів би зустрічатися в реальності, цілувати Куроо вранці, слухати нотації про його харчування, грати на стрімах, ходити в магазини за руку, розмовляти й робити все, що роблять пари на побаченнях. Він цього хотів, жахливо хотів, от тільки сказати вголос страшно. То невже його думки були правдою, і Тецуро дійсно має почуття до нього?

    Відчуваючи, як серце починає битися сильніше в грудях, Кенма робить крок вперед.

    – Якщо це зараз частина цієї бісової гри, то я тебе …

    – Господи, Кенма, ні! Я забираю слова про мозок в наших стосунках.

    Залишаючи каблучку в руці, хлопець встає та підходить до Кодзуме впритул, щоб чули тільки вони й більше ніхто. На вустах грає легка і закохана посмішка, від якої Кенма відчуває, як підгинаються коліна.

    – Гаразд, я тебе зрозумів, — на мить здається, що він просто піде, як того разу під час сварки, але Тецуро тільки бере його руки у свої, ховаючи каблучку в кишеню. — Кодзуме Кенма, я тебе кохаю. Думаю, я завжди тебе кохав, ще з дитинства. І ті слова, що я казав раніше, вони були … від серця.

    Кенма не відповідає, а тільки дивиться на свого друга-хлопця-нареченого і не може зрозуміти, в якому сіткомі він живе. Освідчитися на вечірці його компанії, де знаходиться сотні ЗМІ та інших важливих гостей. Серйозно, прямо перед ними?

    – Куро, ти серйозно? Освідчитися тут?

    Тецуро з каблучкою в руці трохи хмуриться та зиркає навкруги.

    – Це єдине, що тебе бентежить?

    Кенма повторює рух – а що його мало б бентежити окрім цього? Он збоку видно дівчину, яка фотографує пропозицію, і вже скоро світлини полетять інтернетом. Телефон починає трохи вібрувати від сповіщень, і Кодзуме втомлено кладе голову на плече поряд:

    – Куро, я тебе іноді ненавиджу.

    Відчуваючи на спині руку, хлопець розслабляється повністю. Починає грати повільна музика, запрошуючи всіх на танок, і Кенма має відчуття, що це не просто такий збіг – хтось з персоналу дійсно зацікавлений у його стосунках. Куроо завжди любив танцювати, і робив він це, на диво, доволі непогано, дякувати волейболу і його постійним тренуванням. Кодзуме очікує, що зараз його потягнуть до центру, от тільки вони так і залишаються в цій позиції: Кенма стоїть, опершись лобом об плече Куроо, який в цей час легко водить кола на його спині; сам брюнет незвично тихий.

    Коли Кенма підіймає до нього очі, то Тецуро дивиться тільки на нього, каблучка лежить в цього долоні. Точно, освідчення. Він не тисне, а просто самим очима питає те, що казав вже раніше – чи вийдеш ти за мене.

    Зараз, коли більшість очей вже відвернулись від них, впевнені у відповіді, Кодзуме відчуває клубок у горла. Це дійсно відбувається, пропозиція реальна. Саме тому, вирішуючи не тягнути з відповіддю та не тріпати нерви своєму нареченому, Кенма простягає руку вперед до нього.

    Подив та розгубленість на обличчі Куроо змушують його тихо засміятися, від чого хлопець ледь не падає перед ним з обручкою в руці.

    – Ти очікував іншої відповіді?

    Затихнувши, Тецуро тільки дивиться вниз собі на туфлі, і вся ця поза так і кричить, що так, він дійсно так думав, невпевнений в почуттях іншого. І Кенма від цього на мить стало гірко, що всі його бурі та кризи так і залишались всередині, а Куроо так і не зрозумів розмір його кохання.

    – Куро, — ніжно торкається його підборіддя, — я тебе кохаю. Дуже сильно і дуже давно, тому надягай свою бісову каблучку, щоб ми могли втекти з вечірки та зняти з мене цей бісовий костюм.

    Коли Тецуро починає нахабно посміхатися, Кодзуме відчуває, як все повертається до норми. І він чекає, дійсно чекає, поки він не скаже ту тупу фразу, про яку знають двоє.

    – Я можу допомогти зняти.

    Звиклий до побідного, Кенма тільки підкочує очі та розстібає перший ґудзик, що душив його весь вечір. Нарешті він може дихати нормально.

    – Можеш.

    І Кенма нестримно сміється, коли Куроо, якого всі в школі вважали секс-гуру, безбожно червоніє від його слів. Тецуро тільки завмирає, дивлячись на його посмішку, і в цей момент він розуміє, наскільки йому пощастило зустріти цю людину у своєму житті.

    – Куро, обручка.

    З тихим зойком хлопець дістає каблучку та, тримаючи його руку, легко надягає її на палець; вона підходить ідеально. Коли Кенма трохи крутить руку, щоб роздивитися її з усіх боків, то розуміє, як на очі набігає волога. Бісовий Куроо з його бісовою ідеальністю, що змушує такого серйозного і байдужого Кодзуме Кенму плакати. От тільки на очах Тецуро з’являються такі самі сльози.

    Замість слів вони обіймаються, застигаючи в такій позі на якийсь час. Музика продовжується, вона ллється з динаміків, і в якийсь момент хлопець розуміє, що його тіло рухається з нею в такт. Цей гівнюк дійсно змусив його танцювати, хай навіть ось так ліниво. І на диво, він не бачить нічого жахливого в цьому, тому Кенма притискається сильніше та відпускає себе.

    На п’яній вечірці існують тільки вони.

    А інтернет дійсно вибухає.

     

    @treeforfree

    ГОСПОДИ ЦЕ СТАЛОСЬ ВОНИ ДІЙСНО ОДРУЖУЮТЬСЯ!!!!!! <3

    [фото, на якому куроо стоїть на одному коліні, а кенма дивно дивиться на нього]

     

    @bowlkuto

    @tetsukuro БРО СКАЖИ ЩО ЦЕ ПРАВДА БО Я ВЖЕ КУПИВ КОСТЮМ НА ВЕСІЛЛЯ І АКААШІ МЕНЕ ВБ’Є ЯКЩО ЦЕ ЖАРТ

     

    @kakaashi

    @bowlkuto @tetsukuro одягнеш на наше весілля

     

    @bowlkuto

    @kakaashi @tetsukuro акааші я тебе люблю

     

    @hinaaaaaata

    @kodzuken @bowlkuto Я ЧЕКАЮ НА СВОЇ ЗАПРОШЕННЯ!!!!

     

    @tsukieshima

    Не можу повірити що навіть за цього гівнюка виходять заміж, але вітаю, мабуть? Нарешті будеш менше до мене лізти.

     

    @bowlkuto

    @tsukieshima у тебе дивний спосіб радіти за друзів

     

    @tsukieshima

    @bowlkuto тобі я взагалі нічого не напишу

     

    @kakaashi

    @tsukieshima @bowlkuto він тепер засмучений, а тобі б обережніше ходити вночі

     

    @bowlkuto

    @kakaashi @tsukieshima ТІКАЙ ВІН ПІШОВ КУДИСЬ

     

    @dadchi

    а тут все такий самий дурдом, але @tetsukuro @kodzuken вітаю

     

    @hahaihateu

    думаю ваші треди про стосунки з левом тепер до біса не треба

     

    @fcknglove

    ТРЕД З МИЛИМИ МОМЕНТАМИ КУРОКЕНІВ

    —відкрити тред—

     

    @mommydaddy

    @fcknglove такі треди я люблю

     

    Кенма, біжучи за руку з вечірки, цих твітів вже не бачить.

     

    пізніше

     

    – Ти дійсно готувався до пропозиції?

    Вони лежать на тому самому дивані, Кенма нарешті без свого тупого костюма, але з пирогом в руках, поки Куроо ліниво відпиває чай. Час вже доволі пізній, майже друга ночі, але через пригоди вдень ніхто з них спати йти не збирається. Кодзуме, притискаючись до теплого тіла, ледь не тане у калюжу та дозволяє обіймати себе так, як Тецуро того тільки хоче.

    Питання звучить дивно, особливо у світлі їхніх стосунків, але йому дійсно треба знати, як і чому його хлопець вирішив зробити пропозицію.

    – Нєа, думав просто отримувати з цього максимум, — кусає пиріг Кенми, і він несподівано не проти цього, — а ти таким гівнюком той тиждень був, тому я вирішив подратувати тебе і зробити пропозицію замість розставання.

    – Не можу повірити, що я виходжу за такого довбня.

    У відповідь Куроо навіть не сперечається, а тільки цілує свого нареченого і думає, що непогана була ідея почати фіктивні стосунки. Буває з них іноді зиск.

     

    @kodzuken        годину тому

    ми одружуємось

    [фото, на якому куроо обіймає кенму, на руці якого блищить каблучка; кенма удає, що біситься, але насправді закохано дивиться в бік куроо]

    20.5 коментарів      14.8 ретвітів       100.6 вподобайок

     

    @tetsukuro

    @kodzuken <3

     


    від авторки


    цікавий факт, але це народилось в харкові, коли мене відправили у кімнату, де погано ловить мобільний інтернет, тому я мала гарну можливість слухати вибухи та писати це під ковдрою, бо світломаскування

    тому бережіть себе та любіть Україну

     

    4 Коментаря

    1. Dec 5, '22 at 02:14

      це неймовірно!! дякую за дві години таки
      чудови
      відчуттів! це так мило і ніжно

       
    2. Aug 12, '22 at 07:30

      ще раз
      очу подякувати за вашу працю!! ця робота просто неймовірна і вже займає окреме місце у моєму серці! я насправді курокенів не дуже люблю, але ваші!!!!! вони змусили мене передивитись своє ставлення до цього пейрінгу. вони в вас такі ніжні, живі і
      ороші шо в ни
      просто неможливо не зако
      атися!!

       
    3. Aug 9, '22 at 17:50

      ну що можу сказати… ви дуже, НУ ДУЖЕ
      ороша авторка! мені все надзвичайно сподобалось (не розумію, як комусь це може не сподобатись). це просто такий офігезний вайб курокенів, просто з ніг збиває. я, так-то, прийшла почитати трішки ангсту по бокуакам, але натрапила на вашу історію. і
      оча це зовсім не те, що я шукала, мені все одно дуже зайшло і припало до душі<3 сподіваюсь, що зможу почитати ще щось, бо, як я вже писала, ви здаєтесь мені надзвичайною авторкою!! вдачі у всі
      ваши
      починання
      , нат
      нення і всього найкращого, дуже дякую!!

       
    4. Aug 6, '22 at 11:34

      Я
      очу ДУЖЕ ПОДЯКУВАТИ за цей фанфік, бо все так рівномірно, чутливо і живо… Ваші курокени вийшли дивовижними

       
    Note