як зруйнувати стосунки

написано на червопис2022

слово: минуле

«що було, то за водою пішло»

та чи дійсно воно пішло і чи була там вода? то, може, і минуле досі має силу?

 

Кенма, сумно дивлячись в екран телефону, натискає на кнопку вимкнути та кладе голову на складені руки. Лайновий день. Найгірше в ньому те, що хлопцю довелось вилізти зі свого дому на цю вечірку, бо Куроо захотів його вигнати з хати та змусити взаємодіяти з людьми на цьому заході. Він навіть не знав, для чого влаштовувався цей захід, достатньо було того, як довго пищав йому на вухо Куроо. Куроо обіцяв, що пробуде поряд з ним з самого початку і до самого закінчення, але як тільки вони увійшли, підбіг Бокуто та забрав Куроо мало не з-під носа. І телефон розряджений, як на зло.

Кенма зараз міг би провести якийсь ефір, як і обіцяв своїм підписникам, але для Куроо правила не пишуться, йому все одоа на них і на плани самого Кенми. Проблема ще в тому, що сам Кенма не був проти прийти сюди з Тетсуро, дурне його серце. Тобто, проблеми падали з усіх боків, і хлопець не мав ні одної ідеї, як то виправити. Раніше він би сів грати в ігри, але зараз у нього … телефон розрядився. І зарядки ні в кого немає (не те щоб Кенма пішов би питати у кожного зустрічного).

Якби тільки його мама не змусила подружитися з маленьким Куроо, то не було б зараз таких непорозумінь та незручностей. А тут на тобі, ще і сам Козуме закохався в цього нахабу з дивним волоссям. Жах.

Та і досить в минуле дивитися, його не виправити, це ж воно, зрештою, привело до того, що Кенма став відомим ютубером, а Куроо … просто став (в плані дієслова, а не як ставок чи щось у цьому роді). Дай Боже, щоб він просто був, адже в його випадку то велике досягнення. І знов у минуле знов завернуло. А що ще робити, як Тетсуро кинув його тут самого, а більше нікого він не знав.

– О, Кенма!

Почувся з боку знайомий голос, і Козуме, не впізнавши його власника, мав необережність показати свою зацікавленість у цій персоні. Лев, височіючи над більшість гостей, махає рукою та штовхає всіх навколо, щоб добратися до друга (ні, лев, ми не друзі, ми просто грали у волейбол, не смій мене торкатися, і не називай мене так). Він тільки стогне та ховає обличчя у складених руках. За що йому все це?

– Нахуй його, — тихо прошепотів хлопець сам собі та непомітною тінню почав лізти ближче до підлоги, щоб втекти.

Як на зло, людей майже не залишилось в цьому місці, адже Лев тільки високо (у всіх сенсах) засміявся на його спроби втекти.

– Що ти робиш?

– Думаю, як тебе вбити.

А хлопець все сміється, немов він не знає, що у Козуме є ніж у кишені. Його подарував Куроо, коли у нього не було чим різати яблучний пиріг. Кенма його залишив, не визнаючи, що йому сподобався цей подарунок і він для нього дійсно важливий як згадка.

Якщо зараз доведеться терпіти цю людину поряд із собою, то Кенма дійсно вб’є одного нахабного хлопця, який так різко кинув його сам на сам з цим світом.

   @kenma

сьогодні я вб’ю одну людину прошу пробачити за відсутність стрімів

Майже через секунду на телефон приходить повідомлення з твітера, і Кенма витрачає останні відсотки зарядки на цю людину.

           @lev

ти ж не про мене 😀

Козуме хоче вбивати.

                  @kenma

вже про тебе

А треба було знати, що у нього є ніж та багато пам’ять про всі минулі погані вчинки та проступки.

– Кенма!

Не встигає він закричати, щоб його всі пошили в спокої, та плюнути в обличчя Куроо, краєм ока він помічає копну яскраво рудого волосся. Шойо. Нарешті хоч щось неЛев. Він навіть не вважає за потрібне хоч слово сказати молодшому і просто йде собі до друга, відчуваючи, як з плечей падає напруга. А якщо у нього ще буде зарядка? Було б непогано.

– Ти чого тут сам?

Це дійсно гарне питання, адже самого Кенму побачити на заходах подібного типу майже неможливо. Сам Хітана з’являється в таких місцях регулярно. Ще зі шкільних років, він пам’ятав, як молодший горів серед людей та ледь не стрибав від можливості побути з ними. Якщо пам’ять йому не зраджує (а вона не зраджує), то останнім часом Хітана приходив під руку із насупленим Каґеямою, який так само як і Кенма, подібного виду вечірки не любив, але ім’я відомого волейболіста про це зобов’язувало. Як би йому то не подобалось.

– Куроо втік.

Хіната все так само світиться, і Кенма замислюється, де він бере стільки сили та бажання знаходитися тут. Але потім відповідь із незадоволеним обличчям виходить з-за кутка. Ну звісно, куди без цього злого зв’язуючого?

– Хочеш потусити з нами? — Козуме одразу ж кидає погляд на Тобіо. — Не хвилюйся, він не кусається.

Останній робить спробу посміхнутися, але це тільки погіршує ситуацію, тому після піднятих брів Кенми він полишає свої потуги та відпиває із бокала. До біса все це.

– У тебе є зарядка?

Посмішка на обличчі Шойо стає тільки ширшою – Кенма погодився!

– Так, звичайно.

На мить на його обличчі з’являється щось віддалено схоже на посмішку, але воно майже одразу ж зникає.

    @kenma

@tetsurooooo я тебе обміняв на шойо не пиши мені більше

               @tetsurooooo

@hinata як ти міг?

                          @kageyama

легко

Хіната на мить відривається від телефону регочачи, і Кенма, у якого він вже кілька хвилин як вимкнувся, так і не розуміє, що відбувається. Але раптом цей гівнюк притискається до Каґеями, який хмуриться ще більше, і Козуме вже не дуже і хоче знати, що сталось. Просто він зараз отримає свою (не свою) зарядку та піде заряджати телефона. Та, саме так він і зробить.

Вони йдуть через натовпи, Шойо пробиває їм дорогу, час від часу перекидаючись словом з кимось знайомим, поки Кенма мовчки ненавидить Куроо та уникає зайвого контакту.

Аж раптом йому на думку спадає неймовірна ідея. Якщо у нього така гарна пам’ять, що він може згадати дуже багато секретів минулого, то що йому забороняє трохи погратися з цим? Зрештою, то цілком і повністю провина Куроо, що він його залишив самого на такий довгий час.

– Шойо, знаєш, що згадав …

//

Кенма, сумно дивлячись в екран телефону, натискає на кнопку вимкнути та кладе голову на складені руки. Лайновий день, але хоч пристрій заряджений. Зараз якась частинка його мозку може погодитися, що ідея була погана. Хоча більша частинка все так самого спостерігає за тою сценою, яку він мав змогу побачити.

Вже навіть у твітер немає бажання заходити, тільки те і залишається, як будувати той будиночок в minecraft.

– Кенма!

Кенма хоче вийти у вікно, але цього разу, на відміну від усіх минулих разів, він може одразу ж зрозуміти, чи то голос. З’являється бажання не вийти, а викинути.

– Ти чого тут сумний сидиш?

Бокуто, який і вкрав хлопця, зараз щось дуже серйозно доказує Тсукішімі. Той тільки окуляри на кінчик носа поправляє та неуважно хапає окремі фрази з розмови (монологу).

– Зруйнував трирічні стосунки.

Іноді він думав, що його дійсно варто ізолювати від суспільства, але такі думки з’являлись доволі рідко, і їх відкинути не було проблемою. Проблемою було те, що Кенмі подобалось все це робити.

Проте Куроо в цей час, присівши на стілець поряд, лише здивовано дивиться на нього та трохи хмуриться. Не може зрозуміти чогось, але так воно і має бути, не треба було Кенму самого лишати.

– Мені починати хвилюватися, чи …

На фоні хтось голосно кричить, і Тетсуро поглядом шукає порушників свого спокою. Нікого не знаходить, але Козуме знає, звідки він іде, звісно знає.

– Варто було б, — не встигає він і слова вставити, як хлопець продовжує, — я не про нас.

З тихим видихом Куроо хапається за його бік та притискає ближче до себе. Немов він дійсно міг повірити, що Кенма може так легко його кинути. Наївний бовдур, ще не знає, з ким зв’язався.

Крики починають звучати тільки гучніше, що й інші гості самими очима шукають проблему. Хоча Бокуто вже бігає залою та одною рукою кличе Куроо, таскаючи Акааші за собою.

Більше слів Кенма не каже, а тільки вмикає свій телефон та залазить у гру знов. І що з ним оце варто робити? Вже доросла людина, а все так само іграми від питань ухиляється. Від нього ж за кілометр відчувається запах якоїсь халепи.

– То чиї то були стосунки?

Навіть обличчя не повертає.

– Хіба воно вже важливо?

– Кенма.

Нуль реакції. Тільки носа морщить, коли програє у грі. Ну нічого, він сам зрозуміє; до того ж ті крики точно мають якесь відношення до цього.

І дійсно, як за бажанням, голоси стають все голосніше, і до них з криками виходять … та ну ні.

– Ти серйозно? Вони?

Тільки знизує плечима.

– Вони мене бісили.

Хіната кричить на свого хлопця (вже колишнього, виходить) та махає рукою. Каґеяма в цей момент тільки відвертається від нього та йде собі геть. Господи, матір божа, та що ж воно сталось тут. Невже, рижик зрадив Тобіо? Але то неможливо, вони були так жахливо закохані, майже як сам Куроо в Кенму.

– Що ти сказав? За що?

Мовчить, гівнюк. Але ж воно дійсно цікаво, що стало причиною розпаду такої культової пари. Всі тільки про них говорили перші два місця після того, як вони відкрито заявили про свої стосунки (Хіната переміг у матчі та від збудження та хвилювань поцілував Каґеяму, який лише схопити його під стегна встиг).

– Кенма.

Втомлено видихає, немов то не він проспав тринадцять годин, а відбігав кілька кіл навколо старої школи.

– Шойо якось казав, що ненавидить молоко. От я і згадав.

Холодок пробігає спиною Тетсуро. Він навіть уявляти не хоче, що зараз відчуває Тобіо. То жахливо, дізнаватися про таке від сторонніх людей.

     @tetsurooooo

@kenma страшна людина не кажіть йому нічого ніколи

               @kenma

                дякую?

– О ні.

Тихо шепоче собі під носа Кенма і засягається ніколи не відвідувати такого типу вечірки, бо це просто неможливо. Коли Куроо бачить, куди дивиться його хлопець, то тільки починає голосно сміятися. Козуме чомусь не дивується.

Хіната і Каґеяма цілуються. Вже. Навіть почекати трохи не могли, прямо так посеред зали. Шалені люди в цьому Карасуно. Треба щось інше вигадувати.

– Що ти, демон мій, пішли додому, поки ти всіх тут не пересварив.

Спочатку він удає, що дійсно ображений за таке поводження зі хлопцем, але потім Куроо пропонуває купити ще пирогу, і все думки йдуть на задній фон і ще далі. Отже, підіймати минуле – то не завжди гарна ідея, щоб зруйнувати стосунки.

На жаль.

 

---

від авторки: 

нічого сезйозного просто сміємось