Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6,795
Слова
22.9 M
Коментарі
9,314
Читання
79 d, 10 h
-
Опис ще не надано.- 1.6 K • May 15, '24
- 3.3 K • May 15, '24
- 3.5 K • May 15, '24
-
- 2018 рік , у світі 50 років тому (1968) сталася глобальна перебудова. Людство після 2СВ зупинило розвиток технолонічного прогресу та змінило розподіл світової влади. На залишках колишніх штатів утворилася нова країна : Астрія , яка поширила свій вплив на Мексику , частину Канади , на Західну Азію з утворенням маріонеткових держав. Сама ж Європа поділилася на табори , що підкорялися Королівству Танти (Британія) та комуністичному ладу з боку Єдиного Союзу(СРСР). Світ перебуває в окопній війні понад 20 років. У західній частині світу строга ієрархія- люди діляться на класи. Молода учителька Дженніфер , після смерті батьків ,потрапляє в сім’ю впливового генерала нянею до його двох дочок. Чи відмовиться вона від революційних ідей , заради спокою своїх братів те сестри? Чи зможуть її брати та сестра відмовитися від власних цілей , заради життя один одного? Чи Дженні не збереже своє життя , як іншні , хто заважав сім'ї Даунтон?
- Весна як завжди поволі заполоняла вулиці Окінави, привносячи романтику до всього довкола. На жаль, це аж ніяк не радувало Каору та його одну єдину проблему, котра складалася із трьох слів. Відмічені в календарі дати усе закреслювались та закреслювались, перескакуючи на наступний тиждень раз за разом. Здавалося б, абсолютно нескладна справа, але чомусь навіть мимохідна згадка про неї неминуче вибивала із колії. Проте жити так аж до кінця просто неможливо. Настав час поставити крапку, ось тільки у чому: цих клятих почуттях, або у багаторічній дружбі?…
- 2.6 K • Oct 4, '24
- 4.2 K • Oct 4, '24
- 3.8 K • Oct 4, '24
-
-
Шестеро незнайомців прибувають у будинок чоловіка, що перед смертю бажає передати комусь свою бібліотеку. Раптова негода змушує залишитися гостей трохи довше, ніж вони б цього бажали. Хтось затіяв небезпечну гру. - Десь за хмарами завжди сяють зорі. Різдво, де Волдеморт ще є просто людиною.
- При яскравому та прекрасному сяйві місяця переді мною стояла жахлива картина. Потвора схожа на вовка волокла за собою свиню. Його хутро було чорним як вугілля, а пазурі ніби пара гострих як бритва кинджалів. В цей момент у мене затремтіло все тіло. Ось воно, те що я шукав, пригоди. Битви з монстрами. Порятунок людей. Те що я хотів. Але чому? Чому мої ноги мене не слухають? Вони тремтять немов колоски по вітру.
-
-
- Опис ще не надано.
- 926 • Aug 23, '24
- 813 • Aug 25, '24
- 437 • Sep 3, '24
-
- Попередній 1 … 22 23 24 … 43 Далі
