Розділи
-
Руїни, які колись були стінами школи-інтернату в під Загребом, освітювало яскраве, геть не осіннє сонце. Подекуди на залишках цегляного муру лишився попіл – наче в будівлю потрапила боєголовка або ж у ній сталася дуже й дуже масштабна пожежа. Навколо лежав густий туман – це було…-
138,6 K • Ongoing
-
-
«Хоч десь згодилися мої навички», – Габріель взяв Маріанну на руки, щоб віднести її в дім. Жінка не припиняла плакати й намагалася вдягтися. Хлопець заспокійливо погладив її руки. «Все добре, я з тобою, ти в безпеці», – наостанок він штовхнув ногою непритомного вартового й забрав…
-
138,6 K • Ongoing
-
-
Крист'ян обійняв мене, не соромлячись людного місця. Ми зустрілися вранці біля квіткового магазину, бо він запропонував, а я потребував його, ніби залежного. Дивно так говорити, але надійніше за людину, ніж Крист'ян ще треба пошукати. В його обіймах я відчув себе на своєму місці.…
-
171,3 K • Ongoing
-
-
«Номер недоступний». Зв’язатися із Маріанною не виходило вже понад місяць і Альду це зовсім не тішило. Її дочка час від часу втрачала свідомість – на короткі періоди й не надто часто. «Може їй легше через гірський клімат», – допускала Рейн, хоч і знала, що пробудження працює не…
-
138,6 K • Ongoing
-
-
Зовні я точно пішов у батька — ось що перше спало мені на думку. Знаю, ця думка прийшла не вчасно й вона зовсім ні до чого, але так воно і є. Я не так уявляв Мерліна, могутнього чарівника, чий точний вік нікому не відомий, та й батька теж не так уявляв — все ж таки, до цього моменту я…
-
171,3 K • Ongoing
-
-
«Александре, я ж бачу, що ви прокинулись». Із того, що княгиня в камері, він зрозумів, що проспати багато йому не вдалось. «Якщо їй вірити, то за одинадцять діб я вже виспався по саме нікуди», – роздратовано подумав мессір. Якби там не було, відриватись від подушки й подавати хоч…
-
138,6 K • Ongoing
-
-
Перше, що кинулося мені у вічі — це двері нашої кухні. Ми опинилися вдома біля кухонного обіднього стола. Тато одразу мало не впав на підлогу, я встиг підтримати його та допоміг дійти до стільця. Я все ще не розумів всієї серйозності ситуації, але щиро намагався допомогти хоч…
-
171,3 K • Ongoing
-
-
Дихання завдавало багато болю. Різкого, пронизуючого, потім тупого й тривалого, який не минав – лише повертався з новою силою вслід за кожним подихом. У небутті було приємніше. Там було темно, що проти вічного білого світла під стелею здавалося найбільшим блаженством. Депривація…
-
138,6 K • Ongoing
-
-
Дата: 25.12.2012 Час: 18:32 Місце: дім Гаррі, околиця Вірджинії Дім дихав теплом. У вікнах мерехтіли вогники. У каміні потріскували поліна, а у повітрі витав запах кориці, цитрусу й гарячого шоколаду. Звуки сміху линуло з вітальні, де Джек і Тедді щось будували з подушок, вдаючи, що це…-
25,3 K • Completed
-
-
— Мені вже нормально, — сказав усім я, потираючи очі, бо було незвично перебувати без окулярів. — Не знаю, як потрібно закривати портал, але я буду дотримуватимуся всіх вказівок. — Ти все ще блідий, — сказав мені Блейз. — Ти впевнений, що нормально почуваєшся? Я слабо кивнув…
-
171,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 960 961 962 … 1 348 Next
