Розділи
-
POV Мінато Після досить тяжкого робочого дня, повного документів, зборів та Старійшин, я нарешті повернувся додому. Кушина вже чекала на мене з вечерею. Це дійсно гарний кінець важкого дня. Побачити Кушину, безперечно, було кращою подією за сьогодні. Я обійняв свою дружину, сів…-
86,7 K • Ongoing
-
-
Минуло два тижні з останнього візиту Акааши, і, в своє розчарування, він знову опинився на тому ж самому безцільному шляху, до тієї ж бездушної лікарні. Він не зміг протистояти впертості своїх батьків, за те він був, в якійсь степені, втішений хоча б тим, що вийшов з дому. І знову те…
-
2,2 K • Ongoing
-
-
Вже майже тиждень я сидів в чотирьох стінах. Пасмурну погоду розсіяли сонячні промені. Стало тепліше. З вікна я споглядав високі кремезні гори та безкраїй ліс. Було нудно сидіти самому. Бабуся частко кудись пропадала. Панна Маргаритка заходила і грала зі мною у шахи а іноді і в…
-
28,5 K • Ongoing
-
-
Встаючи, він трохи хитається. Пальці в носках згортаються навколо краю бетону, руки розводяться вбік, аби тримати рівновагу. Тепер вітер здається сильнішим, але це чисто психологічно, така собі ілюзія нестабільності. Він дивиться вниз і не боїться. Його пульс залишається…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
Кінець липня 2000 року. Мирний час. Шквали північного вітру люто рвали тендітні гілки верби, що росла серед похмурого цвинтаря. Почав накрапати холодний дощ. Струнка шатенка загорнулася в теплий плащ і повільно наближалася до свіжої могили, вкритої безліччю букетів та…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Бета: Rin Okita Дозвольте пояснити одну річ. Мені прикро за те, що має статися. Подумайте про те, що буде далі. Що нас чекає відкриття, яке ми зробили, і що було б, мабуть, краще, якби ми не контактували з жодними інопланетними істотами. Перш ніж почати, дозвольте представитися. Мене…
-
20,4 K • Ongoing
-
-
Стояла на зупинці під дощами. Одягнена як проста маґла, трохи підсміюючись та чекаючи на свого хлопця. Гаррі біжить, з парасолю, вмочуючи черевики в усіх калюжах які тільки йому траплялись. Вони зовсім не очікували, що сьогодні піде дощ, певно у власній ейфорії забувають про…
-
4,4 K • Ongoing
-
-
Біс його зна, скільки ми так сидимо. Нарешті, остання хвиля тремору пробирає його з голови до ніг і згасає. Він судомно зітхає і підіймає голову. Очі в нього абсолютно ясні. І, як завжди, винуваті. - Відпустило? – хрипко запитую я, відсмикуючи руку. – Істерик нещасний… Він киває…
-
47,9 K • Ongoing
-
-
Було б простіше якби Земля стояла на трьох слонах. Але планета, блять, кругла і колись цей день мав трапитися. Вони мали пересіктись. – Сильніше, Іванов, блять, – хрипить Арестович і закатує від задоволення очі. Сергій ззаду ствердно угукає і тулиться лобом в його плече,…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
And if you don't love me now You will never love me again I can still hear you saying You would never break the chain Іванов вивалюється з накуреного пабу і стає під розбитим вуличним ліхтарем. Цей провулок, в порівнянні з задимленим і переповненим закладом, видається аномально тихим і пустим. Кортить сунути руку в кишеню…
-
1,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 902 903 904 … 1 338 Next
