Розділи
-
- Хей, Дадзаю, а ти колись чув про найбільший водоспад у світі? – раптом промовив Чюя в одну з їхніх спільних прогулянок додому. - Той, що Ніагарський? Так, звісно. - Завжди мріяв там побувати. Вірніше не так… Хотів би жити там. - І що ж у ньому такого? Там навіть моря немає. - Там є…-
236.2 K • Completed
-
-
"Коли я розповідаю про себе, то моя історія становлення зазвичай закінчується на моменті, коли Асмодей зникає, а я нарешті отримую можливість проявити себе. Хтось хвалить мене за те, що я заявив про себе в потрібний час та в потрібному місці, хтось дивується, що мені трапилася…
-
236.2 K • Completed
-
-
Дадзай пам’ятає це відчуття. Відчуття повної безпомічності. Це чимось схоже на той день, коли Йокогаму вкотре накрила рясна злива. Він тримав за комір юного хлопця, що поранив Чюю у плече, витрушував із нього все лайно у несамовитій люті. Десь за ним біг Ацуші, який ледь встиг…
-
236.2 K • Completed
-
-
Найменше, що хотів би Дадзай, це вставати так рано. Останні дні він ніби в тумані. Все, про що можуть бути його думки, це про раптовий прихід Чюї однієї ночі й те, чим він закінчився. З того моменту вони не розмовляли. Жодного дзвінка, жодного смс — нічого. Цього разу Чюя принаймні…
-
236.2 K • Completed
-
-
Ось саме тому Дадзай і не хотів цього. Машина стояла на перехресті в очікуванні зеленого світла й Чюя нервово стукав пальцем по керму. По мірі того, як у нього скінчувалося терпіння, темп швидшав. Сам він від розмови з Астаротом не промовив жодного слова. Саме тому Дадзай і…
-
Гортаючи переписку з Аретою вгору-вниз, Дадзай все ніяк не міг зрозуміти як взагалі це допустив знову. Чим він взагалі собі думав? Чому просто не сконтактувався одразу, чому проігнорував терміновість цієї справи, чому так наївно думав, що раз його зв’язок з Аретою вдалося…
-
236.2 K • Completed
-
-
- … «Пам’ять, як і полум’я, ніколи не згасне» - таку назву отримала благодійна акція, організована родичами загиблих під час стрілянини у Йокогамі в кінці березня цього року. Десятки людей зібралися біля меморіальної дошки, встановленої приватними особами, аби пом’янути…
-
236.2 K • Completed
-
-
Зазвичай у цій частині будівлі досить тихо. Як мінімум в’язень, котрий перебуває тут у повній самотності уже декілька місяців здивований почути тут самотні спокійні кроки однієї людини, а не швидке тупотіння декількох пар ніг конвою, котрий чи то сніданок йому несе, чи то…
-
236.2 K • Completed
-
-
І хоч наші серця розуміють, що ми люди, таємні думки наших душ приречені залишатися відомими тільки нам. - Осаму Дадзай, "Більше не людина" - Чи чув ти хоча б раз історії про бразильську мафію? Чи про російську? Про те, що вони роблять у містах, де існують. У якому страху вони їх…
-
236.2 K • Completed
-
-
- А знаєш що, Осаму? Дадзай підняв втомлені очі на Оду, який стояв поруч і сперся ліктями об поруччя. Двері балкона ледь чутно погойдувалися на наскрізному вітерці, котрий рухав навіть штори всередині. Ода чомусь задумливо всміхався. - Гайда на вечірку в честь запуску проєкту…
-
236.2 K • Completed
-
- Попередній 1 … 7 8 9 … 14 Далі
