Розділи
-
Підійшовши до ферми, Арнольд нарешті зміг її оглянути. В центрі ферми стояв великий акуратно викладений кам'яною цеглою особняк з ідеально симетричними стінами та вікнами, перед самим будинком росли кущі, квіти та кущі з квітами. Неподалік від головної будівлі стояв червоний…-
5,3 K • Ongoing
-
-
Виявляється, у Нам Гю за роки життя в орендованій квартирі назбиралося багато майна. Колекція книг, які він почав збирати з часу своєї тверезості, металева таця, декілька саморобних глиняних мисочок, величезний фікус – без цього його побут був би неповноцінним. Су Бон…-
18,8 K • Completed
-
-
Інтервʼю в неділю зранку — причина ненавидіти світ трішки більше. GD сидів і слухав чергове питання від інтервʼюера. Чоловʼяга був жахливо нудним і, здавалося, вимовляв по слову в хвилину. — Ну ось що ви можете відповісти фанатам?, — завершує він тривалу тріаду. — Якщо чесно,…-
1,7 K • Completed
-
-
Квітень 1725 року. Атлантичний Океан, десь поблизу північного берегу Канади. Недалеко від берегів Нового Бордо, в Затоці Гудзона самотньо дрейфує судно "Slice of Pie". Як тільки на горизонті з'являється суша то одразу зі свого кабінету вилізає Капітан судна і вигукує: - "МАТРОСИ ТА…-
5,3 K • Ongoing
-
-
Коли я залишила свій дім, я усвідомлювала, що шлях до Невади буде непростим. Я не знала, що сталося зі світом і яким він став після зникнення людей. Я не знала, які небезпеки можуть чатувати на мене в дорозі, але я була рішуче налаштована і готова до будь-яких викликів. Я розуміла, що…-
131 • Ongoing
-
-
Загорнувшись у м’який рушник, я поглянула на себе в дзеркало. Моє відображення виглядало втомленим, але я знала — потрібно починати діяти. Я почала обмірковувати свої подальші кроки, щоб вирішити проблему, яка мене тривожила. Я сіла на ліжко і заплющила очі, намагаючись…
-
131 • Ongoing
-
-
Мені стає страшно. Я розумію, що маю щось зробити, але не знаю — що саме і як. Відчуваю, як свідомість охоплює страх. Серце б’ється все швидше, дихання частішає, руки тремтять. Я намагаюся заспокоїтися, але не можу стримати сліз, які виступають на очах. Борюся з панічною атакою, що…
-
131 • Ongoing
-
-
Вранці я прокидаюся від променів сонця, що заглядають у вікно, і повільно відкриваю очі. Простягаю руку, щоб вимкнути будильник на тумбочці біля ліжка. Обережно повертаю голову і бачу Хадсона, який спить поряд, глибоко зітхаючи й повільно здіймаючи груди. Я усміхаюсь і лагідно…
-
131 • Ongoing
-
-
Розплющивши очі, я бачу, що лежу… в джунглях. Зачекай, у ДЖУНГЛЯХ?! І перше питання, яке спадає мені на думку:— Що, чорт забирай, я роблю в джунглях?! Але потім я бачу, що я тут не одна. Прямо переді мною стоїть високий темноволосий хлопець із зеленими очима. Ні, не просто…
-
131 • Ongoing
-
-
Була майже північ, і він не спав. У нього були важливіші справи, ніж спостерігати за внутрішньою стороною повік. Слухати, як холодний дощ стукав по даху. Дивитися, як вуличне світло, спотворене водою на вікні, падало на обличчя Браяна. Боже. Або думати, як він взагалі тут…-
7,3 K • Completed
-
- Previous 1 … 82 83 84 … 90 Next
